Відшкодування при припиненні права власності одного з подружжя на земельну ділянку за вимогою другого з подружжя
Рішення ВС у справі № 369/3056/21 від 11.12.2024 https://t1p.de/jumvb
Рішення ВС у справі № 369/3056/21 від 11.12.2024 https://t1p.de/jumvb
ВП ВС відступила від власних правових висновків щодо належності до цивільної юрисдикції спорів про надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства, визначивши, що спори щодо користування землями фермерського господарства, зокрема з центральним органом виконавчої влади, який реалізує політику у сфері земельних відносин, з іншими юридичними особами, мають розглядатися господарськими судами незалежно від того, чи отримувала фізична особа раніше земельну ділянку для створення фермерського господарства, і того, чи створила вона це фермерське господарство.
Порушення прав власника (користувача) відповідної земельної ділянки внаслідок здійснення самочинного будівництва
15 листопада 2023 року Велика Палата Верховного Суду в рамках справи № 916/1174/22, провадження № 12-39гс23 (ЄДРСРУ № 115377100) досліджував питання щодо порушених внаслідок здійснення самочинного будівництва прав власника (користувача) відповідної земельної ділянки
Відповідно до частини першої статті 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
ОСОБА_1 у серпні 2021 року звернулася до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київській регіональні електромережі» (далі - ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі»), у якому просила усунути перешкоди у користуванні належною їй на праві власності земельною ділянкою шляхом демонтажу комплексної трансформаторної підстанції (далі - КТП)№ 1008 за рахунок ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» та перенесення її в інше місце відповідно до встановлених норм.
У задоволенні позовних вимог було відмовлено. Верховний суд зазначив:
Передання справи на розгляд ВПВС обґрунтовувалось необхідністю відступлення від висновків, викладених у постановах ВС від 5.10.2022 у справі № 557/303/21 і від 17.05.2023 у справі № 748/1335/20, згідно яких землі історико-культурного призначення, на яких розташовані пам`ятки археології, віднесені до категорії особливо цінних земель; повернення земельної ділянки історико-культурного призначення державі слід розглядати не як віндикаційний, а як негаторний позов, який можна заявити впродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця цієї ділянки.
У рішенні ЄСПЛ у справі «Рисовський проти України» (заява № 29979/04, пункт 70) Суд підкреслив особливу важливість принципу «належного урядування». Він зазначив, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб.
Оскільки предметом спору у справі, що переглядається, є земельні ділянки, власником яких є фізична особа як сторона договорів оренди землі, предмет спору безпосередньо стосується прав і обов`язків власника земельних ділянок.
Отже, у разі заявлення позовних вимог одного товариства до іншого про витребування земельної ділянки із чужого незаконного володіння, власником якої є фізична особа, яка укладала договори оренди з такими товариствами, спір необхідно розглядати в порядку цивільного судочинства.