Рішенням Вищої ради правосуддя припинені за власним бажанням повноваження 10-ти її членів.
Як вже зазначалось, позиція членів ВРП про те, що повноваження Етичної ради не мають конституційної основи була висвітлена раніше, в численних актах ВРП (консультативних висновках Ради до низки законопроектів – № 1008, № 2536, № 2712, № 3534, № 3711-1, № 3711-2, № 4135, № 5068, № 5836, законопроєктів, надісланих Мінюстом, у рішенні ВРП Про затвердження позиції щодо конституційного подання Верховного Суду щодо конституційності положень Закону № 193-IX, у рішенні Про затвердження Пояснень Вищої ради правосуддя у справі за конституційним поданням Верховного Суду та ін).
Така позиція, окрім чинного конституційно-правового регулювання, підкріплена також рішенням Конституційного Суду від 11 березня 2020 року № 4-р/2020, яким визнано неконституційною норму про утворення Комісії з питань доброчесності та етики, до повноважень якої була віднесена оцінка відповідності члена або кандидата до складу ВРП, суддів Верховного Суду критеріям доброчесності та професійної етики.
Попри позицію Вищої ради правосуддя, окремі зміни, які запроваджені Законом № 1635-IX здійснено у спосіб, який не може вважатися прийнятним насамперед через його невідповідність Основному Закону та усталеним міжнародним стандартам у сфері правосуддя зокрема у питаннях формування Етичної ради, її повноважень щодо оцінювання членів ВРП та порядку ухвалення рішень.
Вища рада правосуддя невідкладно звернулась до Верховного Суду як суб’єкта права на конституційне подання щодо невідповідності окремих положень Закону № 1635-IX Конституції України, а також висновкам Конституційного Суду України, викладеним у рішенні від 11 березня 2020 року № 4-р/2020.
За результатами розгляду такого звернення та аналізу окремих положень Закону № 1635-IX, Пленум Верховного Суду дійшов висновку, що ці положення мають ознаки таких, що не відповідають Конституції України, у зв’язку з чим звернувся з відповідним поданням до Конституційного Суду України.
У поданні Пленум Верховного Суду наголосив на недопустимості порушення принципу інституційної безперервності функціонування ВРП, недопустимості повторного оцінювання членів ВРП, які є суддями та які вже проходили відповідне оцінювання, недопустимості звільнення членів ВРП законом, а також на порушенні визначеного законодавством порядку ухвалення рішень Етичною радою (коли волевиявлення представників міжнародних організацій превалює над волевиявленням членів Етичної ради із числа суддів або суддів у відставці, визначених Радою суддів України), що, своєю чергою, порушує засаду незалежності суддів, регламентовану статтею 126 Конституції України.
Перша колегія суддів Першого сенату Конституційного Суду України ухвалою від 3 листопада 2021 року № 165-1(I)2021 відкрила конституційне провадження у справі.
Вища рада правосуддя рішенням № 53/0/15-22 від 18.01.2022 затвердила пояснення у вказаній справі.
Наразі здійснюється підготовка справи до розгляду на пленарному засіданні Великої палати Суду.
Наголошуємо, що принцип інституційної безперервності діяльності вищих органів влади є однією з основ конституційного ладу і саме без урахування цієї основоположної засади було ухвалено Закон № 1635-IX, положення якого допускають одномоментне припинення діяльності органу державної влади, який реалізує конституційні повноваження.
Попри те, запобіжником блокування роботи ВРП мали б слугувати положення пункту 4 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1635-IX, якими чітко передбачено, що порядок та черговість оцінювання відповідності діючих членів та кандидатів у члени Вищої ради правосуддя критеріям професійної етики та доброчесності визначаються Етичною радою з урахуванням можливості здійснення повноважень Вищою радою правосуддя відповідно до Конституції України.
8 лютого 2022 року Етичною радою розпочато процедури оцінювання одночасно усіх членів ВРП (окрім голови Верховного Суду).
Отже, можливість подальшого безперебійного функціонування ВРП за таких обставин ставиться у пряму залежність від рішень та дій Етичної ради, адже передбачена законом ймовірність відсторонення Етичною радою від посади бодай одного члена Вищої ради правосуддя матиме наслідком припинення діяльності Вищої ради правосуддя у зв’язку з відсутністю кворуму цього конституційного органу.
Подальше функціонування ВРП в рамках такої залежності порушує гарантії діяльності її членів, що є неприпустимим.
Наведені обставини спонукали до дострокового складання повноважень більшістю членів Ради правосуддя.
Рішеннями Вищої ради правосуддя заяви десяти членів Ради про звільнення за власним бажанням задоволені.
