Кабмін раніше змінив порядок бронювання працівників підприємств, які є критично важливими для оборонно-промислового комплексу України. Були скасовані обмеження на кількість заброньованих військовозобов'язаних, які працюють на підприємствах ОПК, та за будь-якими військово обліковими спеціальностями.
Також планують зняти обмеження й з інших підприємств, які не є критично важливими для економіки країни - умовою повинна стати сплата роботодавцем щомісячного платежу за бронювання працівника.
Але поки ці зміни не ухвалили про чинні правила бронювання розповіли в NV.
Відтак, бронювання може бути оформлене на працівників важливих для галузей національної економіки підприємств.
Критерії визначення важливості затверджені Наказом Мінекономіки № 952. Наразі є дійсними такі:
- проводять підтримку та супровід інвестиційних проєктів відповідно до рішення Кабінету Міністрів України або Міністерства економіки;
- проводять відповідно до законів України реалізації державної політики, за формування якої відповідає Міністерство економіки;
- отримують фінансову державну підтримку у вигляді грантів відповідно до законодавства України;
- виконують роботи або надають послуги для Міністерства економіки на договірних засадах, але лише у разі, якщо такі договори укладено на строк не менше шести місяців;
- знаходиться безпосередньо у сфері управління Мінекономіки та виконує державні замовлення;
- провадить діяльність на території трьох і більше областей України у сфері, формування та/або реалізацію політики якої забезпечує Міністерство економіки;
- здійснює такий вид виробництва або надає такі послуги, які забезпечують потреби інших підприємств, установ, організацій у матеріально-технічних ресурсах, сировині та матеріалах, комплектуючих виробах, відсутність яких призведе до повної зупинки виробництва продукції або надання послуг у сфері формування та/або реалізацію політики якої забезпечує Мінекономіки.
Бронюванню також підлягають працівники критично важливих підприємств.
Існують певні критерії визначення підприємств, установ і організацій критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період. Вони є підставою для отримання установою відповідного статусу.
Після змін до Постанови № 76 критерії визначення критично важливих підприємств є такими:
- загальна сума податків, зборів та платежів, нарахованих та сплачених до державного і місцевих бюджетів, зокрема ЄСВ, крім митних платежів, протягом звітного податкового року перевищує еквівалент 1,5 млн євро;
- сума надходжень в іноземній валюті, крім кредитів і позик перевищує 32 млн євро;
- підприємство має стратегічне значення для економіки і безпеки держави відповідно до затвердженого Урядом переліку таких об'єктів державної власності;
- підприємство має важливе значення для галузі національної економіки чи задоволення потреб територіальної громади. Перелік таких об'єктів встановлюється органами виконавчої влади, іншими державними органами за визначеними критеріями;
- відсутність заборгованості зі сплати ЄВ на загальнообов’язкове державне соціальне страхування;
- розмір середньої заробітної плати застрахованих працівників на підприємстві за останній календарний квартал становить не менше розміру середньої заробітної плати у регіоні за IV квартал 2021 року;
- підприємство-резиденти Дія Сіті.
Щоб мати змогу бронювати працівників, установа має відповідати щонайменше трьом критеріям із цього списку. Проте за певних умов окремо визначаються певні сфери, в яких підприємства можуть претендувати на бронювання працівників, якщо відповідають хоча б двом критеріям.
Бронювання військовозобов'язаних: які підприємства мають право?
За Порядком бронювання військовозобов'язаних за списком військовозобов'язаних, затвердженим постановою КМУ № 76, під час дії воєнного стану отримати дозвіл на бронювання своїх працівників від мобілізації можуть певні категорії установ та організацій. Кожна з цих категорій виконує різні вимоги та подає документи для отримання дозволу, окрім списків працівників.
Бронювання працівників є доступним для таких підприємств та установ:
- органи державної влади, інші державні органи;
- органи місцевого самоврядування;
- підприємства, установи і організації, яким встановлено мобілізаційні завдання (замовлення);
- підприємства, установи і організації, які здійснюють виробництво товарів, виконання робіт і надання послуг, необхідних для забезпечення потреб Збройних Сил, інших військових формувань;
- підприємства, установи і організації, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період.
Організація може забронювати не більше ніж 50% військовозобов'язаних працівників. У деяких випадках керівники можуть просити надання бронювання на більшу кількість працівників, якщо обґрунтують важливість конкретного співробітника для виконання тих чи інших завдань.
Проте згідно з рішенням Кабміну від 16 січня щодо постанови № 76 працівники критично важливих підприємств у сфері ОПК підлягають бронюванню незалежно від військового звання, віку та військово-облікової спеціальності. Такі організації також мають право бронювати своїх військовозобов'язаних працівників без кількісних обмежень.
Постанова Національного Банку України № 21 від 16 лютого також дещо змінює правила бронювання деяких працівників фінансового сектору.
Зміни стосуються страховиків і компаній, які супроводжують автоматизовані банківські системи важливих для виконання операцій у системі електронних платежів НБУ банків. Підприємства-надавачі послуг із супроводу такого програмного забезпечення можуть звертатися до Нацбанку для визначення їх критично важливими. НБУ розглядатиме ці звернення та ухвалюватиме рішення щодо важливості організації для економіки країни.
Також право на бронювання працівників незалежно від кількості військовозобов'язаних та військових спеціальностей мають керівники підприємств, організацій та установ, а також окремі держслужбовці категорій А і Б.
Порядок бронювання військовозобов'язаних
Для бронювання працівників, підприємство, яке відповідає критеріям вадливості за законом, має звернутися до установи, яка надає таке право.
1. Керівник відповідного підприємства, установи чи організації має подати пропозиції щодо потреби в бронюванні військовозобов'язаних до відповідного органу, визначеного Постановою № 76 для його галузі:
- органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування ― Генеральному штабу Збройних Сил (СБУ, Службі зовнішньої розвідки);
- підприємства, яким визначені мобілізаційні завдання ― до органу влади, який це завдання установив;
- підприємства, установи і організації, які здійснюють виробництво товарів, виконання робіт і надання послуг, для забезпечення потреб ЗСУ чи інших військових формувань ― до центральних органів виконавчої влади, що здійснюють керівництво ЗСУ, іншими військовими формуваннями, утвореними відповідно до законів України, до СБУ в інтересах яких вони здійснюють виробництво товарів, виконують роботи, надають послуги, або до Мінстратегпрому;
- критично важливі підприємства, установи і організації ― до центрального органу виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у відповідній сфері, або відповідної обласної чи Київської/Севастопольської держадміністрації, або відповідної обласної, Київської/Севастопольської військової/військово-цивільної адміністрації, де вони розташовані;
- спеціалізовані установи ООН, закордонні дипломатичні установи в Україні, представництва донорських установ, виконавці проєктів міжнародної технічної допомоги, представництва міжнародних організацій, міжнародні та українські неурядові організації, які реалізують гуманітарні проєкти за кошти міжнародних партнерів, визнані критично важливими ― до Секретаріату Кабінету Міністрів України або МЗС.
- 2. Пропозиції подаються у паперовій та/або електронній формі разом з відповідним обґрунтуванням та довідкою про кількість військовозобов'язаних за формою додатків 1 чи 2 Постанови № 194 КМУ.
3. Відповідний державний орган, який отримав документи на бронювання, перевіряє їх на відповідність законодавству та правильність заповнення, а потім передає ці списки на погодження до Генштабу ЗСУ (СБУ, Служби зовнішньої розвідки).
4. Документи проходять перевірку та погодження в Генштабі ЗСУ (СБУ, Служби зовнішньої розвідки).
5. Документи передаються до Мінекономіки, де також проводиться перевірка й ухвалюється рішення про бронювання.
6. Мінекономіки надсилає рішення про бронювання військовозобов'язаних органам державної влади, якими подані відповідні списки військовозобов'язаних, а також Генштабу ЗСУ (СБУ, Службі зовнішньої розвідки).
7. Органи доводять рішення про бронювання до відома відповідних ТЦК, де в результаті військовозобов'язаного зараховують на спеціальний військовий облік.
Процедура зазвичай триває не більше 25 днів:
- строки щодо подання списків військовозобов'язаних, які пропонуються до бронювання, мають не перевищувати п’ять робочих днів;
- погодження списків і подання їх до Міністерства економіки повинно бути здійснене у строк не більше ніж 10 робочих днів;
- ухвалення Мінекономіки рішення про бронювання військовозобов'язаних ухвалюється в строк не більше ніж п’ять робочих днів;
- зарахування військовозобов'язаного на спеціальний військовий облік повинно бути проведене у строк не більше ніж п’ять робочих днів.
Бронювання працівників — термін дії відстрочки з 1 березня
Порядок бронювання військовозобов'язаних під час дії воєнного стану визначає, що строк дії відстрочки не може перевищувати таких термінів:
- строку проведення мобілізації — для військовозобов'язаних, які працюють в органах державної влади, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, у разі, коли це необхідно для забезпечення функціонування зазначених органів;
- шість місяців — для військовозобов'язаних, які працюють:
1. На підприємствах, в установах і організаціях, яким встановлено мобілізаційні завдання (замовлення), у разі, коли це необхідно для виконання встановлених мобілізаційних завдань (замовлень);
2. На підприємствах, в установах і організаціях, які здійснюють виробництво товарів, виконання робіт і надання послуг, необхідних для забезпечення потреб Збройних Сил, інших військових формувань;
3. На підприємствах, в установах і організаціях, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період.
Хто не підлягає бронюванню?
Вище військове керівництво України виділило дві категорії працівників, які не отримують відстрочку, попри те що підприємство має право на бронювання. Заборонено бронювати таких працівників:
- тих, які не отримують бронювання через свою військову спеціальність, вказану у списку Головнокомандувача ЗСУ, який він подав до Міністерства оборони України;
- особи, які вже мають право або отримали відстрочку від мобілізації за статтею 23 Закону про Мобілізаційну підготовку і мобілізацію.
Стосовно військової спеціальності військовозобов'язаних чоловіків у листі Міноборони № 220/1469 від 11.03.2022 зазначено, що Головнокомандувачем ЗСУ прийнято рішення щодо заборони бронювання тих чоловіків, які мають дефіцитні для ЗСУ військово-облікові спеціальності зашифровані такими кодами:
- рядового, сержантського та старшинського складу: 003, 004, 008, 015, 016, 019, 021, 028, 029, 034, 035, 036, 037, 039, 047, 048, 054, 055, 058, 065, 069, 070, 071, 072, 110, 113, 117, 118, 121, 122, 123, 124, 125, 126, 133, 134, 135, 136, 137, 139, 140, 143, 144, 145, 146, 147, 153, 163, 178, 183, 184, 210, 216, 220, 221, 223, 225, 233, 234, 245, 248, 250, 251, 260, 261, 262, 265, 267, 307, 320, 323, 326, 333, 340, 379, 381, 382, 383, 403, 420, 460, 474, 500, 501, 502, 503, 507, 525, 527, 528, 530, 531, 538, 543, 544, 549, 550, 554, 569;
- офіцерського складу за групами ВОС: 02, 03, 04, 06, 07, 08, 09, 10, 12, 14, 34, 44, 46, 47, 49, 50, 52, 53, 54, 70, 90.
