6 жовтня 2026 року Європейський суд з прав людини надіслав комунікацію у справі B.S.K. UKRAYINA, TOV v. UKRAINE, яка стосується доступу правоохоронних органів до конфіденційних банківських даних компанії та відсутності процедури, за допомогою якої компанія могла б оскаржити такий доступ у національних судах.
Заявник — товариство з обмеженою відповідальністю B.S.K. Ukrayina. Заяву подано до Суду 12 липня 2019 року. Компанія стверджує, що доступ органів влади до її банківських даних був незаконним та непотрібним, а також, що внаслідок дій органів влади було пошкоджено її репутацію. Вона посилається на статті 6 § 1 та 13 Конвенції і статтю 1 Протоколу № 1.
Суд поставив сторонам такі запитання:
1. Чи мало місце втручання у права компанії-заявника, що захищені статтею 8 § 1 Конвенції? Якщо так, чи було воно виправданим у значенні статті 8 § 2? Зокрема, сторони мають надати коментарі щодо того,
(а) чи містило чинне на момент подій національне право достатні процесуальні гарантії для захисту права компанії на конфіденційність її банківських даних у контексті запиту органів влади на тимчасовий доступ до них;
(б) чи були в судових рішеннях, що дозволяли доступ до цих даних, зазначені причини, які були «доречними та достатніми» для обґрунтування такого доступу.
2. Чи мала компанія-заявник доступ до суду відповідно до статті 6 § 1 Конвенції для розгляду її скарг щодо ймовірного порушення права на конфіденційність банківських даних?
3. Чи мала компанія-заявник у своєму розпорядженні ефективний національний засіб правового захисту для своїх скарг за статтею 8 Конвенції, як цього вимагає стаття 13 Конвенції?










