13 листопада 2025 року Європейський суд з прав людини ухвалив рішення у справі «Соколов та інші проти України», яким констатував порушення п. 1 ст. 6 Європейської конвенції з прав людини, у зв'язку з відмовою у доступі до судів вищих інстанцій.
Одна з справ, яка розглянута Судом «Радченко проти України» стосується цікавого питання кримінального процесу, щодо початку відліку строку на касаційне оскарження.
ЄСПЛ встановив, що Касаційний кримінальний Суд у складі Верховного Суду у цій справі непередбачувано та/або надмірно формально застосував процесуальні норми.
За обставинами справи, захисник 13 квітня 2018 року подав касаційну скаргу, просив поновити пропущений строк. Він посилався на те, що 27 грудня 2017 року оголошено лише вступну та резолютивну частину ухвали, а повний текст проголошено 17 січня 2018 року, у звʼязку з чим строк на касаційне оскарження потрібно обраховувати з дати отримання повного тексту.
Ухвалою від 29 травня 2018 ККС ВС відмовив захиснику у поновленні строку на касаційне оскарження і повернув йому касаційну скаргу. Як вбачається з резолютивної частини ухвали Апеляційного суду міста Києва від 27 грудня 2017 року (яка проголошувалася 27 грудня 2017 року), то у ній було зазначено про строк і порядок набрання ухвали законної сили та її оскарження. Таким чином, зважаючи на приписи статті 115 КПК України, трьохмісячний строк касаційного оскарження ухвали від 27 грудня 2017 року закінчився 28 березня 2018 року.
Відповідно до статті 426 КПК України касаційні скарги мають бути подані до Верховного Суду протягом трьох місяців з «дати проголошення» рішення апеляційного суду.
ЄСПЛ не погодився з таким процесуальним підходом ККС ВС.
Цікаво, що 16 грудня 2025 року Велика Палата Верховного Суду вже відкрила провадження у вказаній справі з підстави встановлення ЄСПЛ порушення Україною міжнародних зобовʼязань при вирішенні справи.
То ж, очікуємо цікаве рішення Великої Палати Верховного Суду, яке може усунути прогалину кримінального процесуального законодавства щодо доступу до касаційного суду.
Нагадаємо, що і ЦПК України, і КАС України, і ГПК України містять процесуальну норму яка зазначає, що якщо в судовому засіданні було проголошено лише скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення, то строк на касаційне оскарження обчислюється з дня складення повного судового рішення.
То ж абсолютно не логічно законодавцю було не прописати відповідну норму в КПК України.
Повертаючись до рішення у справі «Соколов та інші проти України», то у 8 інших заявах ЄСПЛ встановив аналогічні порушення щодо початку відліку строку на апеляційне оскарження вже в рамках КУпАП, де така ж проблема як і в КПК України. ЄСПЛ вже встановлював аналогічні порушення у справі «Григоров проти України», заява №44442/13.
Якщо говорити про процес у самому ЄСПЛ щодо подання заяв, то тут Суд застосовує аналогічний підхід і розпочинає чотиримісячний строк на подання формуляру заяви саме з дати отримання остаточного судового рішення на національному рівні.
Вручення рішення заявникові: якщо заявник має право на офіційне передання йому копії остаточного національного рішення, тоді предмет і мета пункту 1 статті 35 Конвенції вважаються краще дотриманими, якщо відлік чотиримісячного строку починається з дати вручення копії рішення («Ворм проти Австрії» (Worm v. Austria), 1997, § 33), незалежно від того, чи було це рішення раніше винесене в усній формі («Акіф Гасанов проти Азербайджану» (Akif Hasanov v. Azerbaijan), 2019, § 27).
