Загальна кількість звернень громадян до правоохоронців через дії інтернет-зловмисників у 2024 році є меншою, ніж рік тому, водночас кількість викритих шахрайських груп зросла.
Кіберполіція України безперервно відстежує нові шахрайські схеми та активно працює над підвищенням обізнаності населення щодо онлайн-шахрайств.
Згідно з даними кіберполіції, шахраї надсилають у месенджерах повідомлення з пропозиціями легкого заробітку. Схема полягає в нібито популяризації товарів на відомому маркетплейсі. Люди повинні купити певний товар і потім продати його на іншому сайті (сайті шахраїв).
Всі, хто погодився на таку «роботу», отримували завдання від злочинців, за виконання яких зловмисники обіцяли платити гроші.
Українцям на електронну пошту почали надходити фейкові листи з шкідливим програмним забезпеченням.
Зловмисники надсилають електронні листи нібито від імені філій ДПІ м. Києва. Аферисти закликають відкрити доданий до листа файл, інфікований ШПЗ.
У такий спосіб зловмисники отримують прихований доступ до комп’ютеру жертви та переводять гроші з рахунків підприємства на підконтрольні.
Кіберполіція та Офіс Омбудсмана звертають увагу громадян на шахрайства, пов’язані з темою звільнення українських воїнів та пошуку безвісти зниклих людей.
Зловмисники користуються вразливим емоційним станом їхніх родичів та близьких, вводячи в оману та виманюючи персональні дані.
Деталі на інфографіці:
Фахівці з кібербезпеки надали рекомендації, які допоможуть вберегти особисті дані, а також знизити ризики потрапляння на гачок шахраїв.
Про розповсюджені прийоми аферистів і як не піддатися їх психологічному впливу та маніпуляціям розкажуть кіберполіцейський Віталій Кузьменко, реп-виконавиця Alyona Alyona, фахівець у сфері інформаційних технологій та захисту даних Віталій Якушев і директорка Центру медіааналітики «Cyber Media Track» Анастасія Кондрико.
В кіберполіції України попереджають про небезпеку вербування підлітків російськими спецслужбами для вчинення диверсій, зокрема - підпалів автомобілів українських військовослужбовців.
Зокрема, поліцейські разом з колегами з інших правоохоронних органів встановлюють виконавців і замовників таких злочинів.
Правоохоронці навели декілька нещодавніх прикладів таких злочинних дій:
В умовах кібервійни зловмисники спотворюють новини та факти для досягнення власних цілей. Щоб не стати жертвою пропаганди чи шахраїв, необхідно переконуватися у достовірності інформації. У цьому контексті перевірка фактів або фактчекінг стає незамінним інструментом.
Фактчекінг (від англ. fact – факт та to check – перевіряти) - це процес перевірки достовірності фактів, інформації та тверджень, які поширюються в ЗМІ, соціальних мережах та інших медійних джерелах.
Цей інструмент використовується для:
Онлайн-казино популярні серед користувачів, оскільки вони надають швидкий доступ до азартних ігор з будь-якої точки світу, однак, цим користуються і зловмисники для збору персональних даних гравців та виманювання їхніх заощаджень.
Нелегальні онлайн-казино, окрім несплати податків, також створюють значні ризики для кібербезпеки клієнтів. Кіберполіція виявляє діяльність нелегальних онлайн-казино та активно бореться із ними з наступних причин.
Небезпека для персональних даних
Зловмисники надсилають у популярних месенджерах повідомлення з пропозиціями легкого заробітку. Схема полягає в нібито популяризації товарів на відомому маркетплейсі шляхом їх купівлі та подальшого продажу на вже підконтрольному аферистам сайті.
