“Наші діти потерпають від голоду”: понад 130 українців у Секторі Гази більш ніж рік безрезультатно просять Україну про евакуацію

Дата: 06.08.2025 17:52

У Секторі Гази залишається щонайменше 136 українських громадян, які понад рік чекають на евакуацію. Серед них є неповнолітні діти, які перебувають в умовах постійної небезпеки, голоду та критичної нестачі медичної допомоги. 

Про це виданню ZMINA розповіли Олена Єльміна та Ірина Харара – українки, чиї діти досі перебувають у Секторі Гази.

За їхніми словами, списки цивільних, які хочуть виїхати, склали родичі людей, які евакуювалися раніше. Цей перелік передали Посольству України в Ізраїлі, українському Омбудсману, Офісу президента, Міжнародному комітету Червоного Хреста, але офіційної відповіді від влади, коли може початись евакуація, досі немає. 

Олена Єльміна, яка мешкає в Харкові, розповідає, що її троє дітей та чоловік у 2013 році поїхали до Палестини, щоб побачитися з родичами. Однак після відвідин родини чоловік відмовився повертати дітей до України. Згодом пара розлучилась і чоловік одружився вже вдруге.

Два старші сини Олени, які на момент загострення конфлікту в Газі у 2023 році були вже повнолітніми, змогли евакуюватися, однак неповнолітню доньку батько не відпустив на евакуаційний рейс без супроводу старшого чоловіка. 

За словами Олени, зараз її доньці Самірі 17 років, тому вона досі не може виїхати без супроводу. Але наразі колишній чоловік Єльміної погоджується на виїзд доньки й готовий сам супроводжувати дитину в Україну. Він  має всі дозвільні документи для евакуації та в’їзду до України.
Олена впродовж року зверталася до українських консульств в Ізраїлі та Палестині, МЗС України, Офісу Омбудсмана і президента, написала численні листи, але відповіді надходять формальні й стандартні: “Виїхали ті, хто бажав”.

Ірина Харара наразі перебуває з молодшими дітьми в Німеччині. Раніше вона з родиною мешкала в Секторі Гази. Але в листопаді 2023 року її чоловік та двоє синів потрапили під бомбардування. Після атаки виявилося, що чоловік та старший син Ірини загинули. Вижив лише середній син – Закарія, він отримав 25% опіків тіла та перелом стегнової кістки.

Родина в цей час уже готувалася до евакуації, але через трагедію відклала виїзд на тиждень. Згодом, коли Ірина та її діти вже були готові виїхати, виявилося, що частину родини ізраїльські служби просто викреслили зі списків на евакуацію. Ірині вдалося виїхати лише тому, що її неповнолітні діти залишилися в списку, а вона їхала як супровідниця.
Поранений син Ірини Закарія, якому на той момент було 25 років, та її донька Шерін, якій було 19 років, до списків не потрапили, тому вони залишилися в Секторі Гази.

Закарія потребував операції та медичного втручання, він перебував у госпіталі Червоного Хреста в Секторі Гази. Закарія міг говорити англійською, що значно полегшило надання йому медичної допомоги. Наразі хлопця вже виписали, він ходить до лікарні лише на перев’язки. Але йому ще потрібні оперативні втручання. 
За словами Ірини, перші евакуації, які Україна проводила до березня 2024 року, проходили добре. Евакуйованих людей селили в готелі в Єгипті, а далі літаком відправляли до України. Але після березня 2024 року жодної евакуації українська сторона не проводила. 

Звернення жінок, чиї діти досі лишаються в Газі, до українських дипломатичних установ не мали результату. Ірина та Олена не можуть зрозуміти, чому за сформованих списків, які налічують понад 130 людей, українська сторона не проводить жодних евакуаційних заходів.

Обидві жінки підтримують зв’язок з іншими українськими родинами, чиї рідні не можуть евакуюватися. Вони надсилали листи в посольства, Червоний Хрест, українському Омбудсману. Але відповіді формальні й шаблонні, з проханнями “писати знову”. Більшість звернень залишається без реакції або з відповіддю, що “посольство не таксі: мовляв, якщо не захотіли виїхати, більше немає евакуації”
1
Скриншот листа, якого надіслали Олені з департаменту консульської служби

 

Родини закликають українську владу евакуювати їхніх дітей, адже в Газі розгортається гуманітарна криза.

“Десь із 18 травня цього року там почався реальний голод. Тобто мені дуже незрозуміло, чому я не можу донести до людей, що це реально голод. Я надсилаю повідомлення від сина. Він іноді спілкується з донькою, есемесками короткими. І вона просто каже: “Сьогодні на день була баночка квасолі, а то пів кілограма борошна знайшли й напекли хліба”, – розповідає Олена про ситуацію в Газі.

Але поки що формальні списки вважаються закритими, нових евакуацій не оголошують, а люди, які залишаються в Газі, перебувають у критичному стані через брак їжі та відсутність медицини.

Нагадаємо, у березні 2024 року Головне управління розвідки Міністерства оборони України евакуювало із Сектору Гази 47 громадян України.
Згідно із заявою Агентства ООН у справах палестинських біженців, станом на червень минулого року в Секторі Гази більш як 50 тисяч дітей потребували негайної медичної допомоги через гостре недоїдання.
 
А наприкінці липня поточного року дві провідні ізраїльські правозахисні організації – “Бецелем” і “Лікарі за права людини” – вперше заявили, що Ізраїль вчиняє геноцид проти палестинського народу в Секторі Гази. Вони вважають, що країни Заходу мають юридичний і моральний обов’язок зупинити це.