Рішення ВС у справі № 461/327/19 від 03.07.2023 https://cutt.ly/twdiU4T2
У цій справі встановлено, що матеріали клопотання про проведення допиту потерпілого не містять жодної інформації про належне повідомлення сторони захисту у відповідності до положень глави 11 КПК України.
Враховуючи викладене, ККС ВС погодився з судами попередніх інстанцій, які визнали допит потерпілого в порядку ст.225 КПК України недопустимим доказом відповідно до положення п.5 ч.2 ст.87 КПК України, згідно якого суд зобов`язаний визнати істотним порушенням прав людини і основоположних свобод, зокрема, порушення права на перехресний допит, та зазначили, що долучений до матеріалів справи рапорт слідчого про те, що він телефонував сторонам, з метою повідомлення про проведення допиту потерпілого, не може бути доказом такого повідомлення, оскільки суперечить нормам процесуального законодавства.
Суд наголосив, що відповідно до ч.1 ст.9 КПК України під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
Тому недотримання законності як загальної засади кримінального провадження тягне за собою визнання доказів, отриманих внаслідок такого порушення недопустимими.
