Визнавши осіб винними у вчиненні правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130 КУпАП, суддя застосував до них лише штраф, не призначивши передбаченого законом позбавлення права керування транспортними засобами.
ВПВС в постанові https://reyestr.court.gov.ua/Review/141267332 від 22.10.2026 у справі № 990SCGC/21/26 погодилася з висновком ВРП про те, що такі дії становили грубе порушення чітких і зрозумілих вимог закону, створювали ризик формування в суспільстві відчуття безкарності за керування транспортними засобами у стані сп`яніння.
Були відхилені аргументи судді щодо можливості незастосування позбавлення права керування транспортними засобами з огляду на проходження особою військової служби, оскільки КУпАП не встановлює для військовослужбовців відповідних винятків. Статус особи не міг виправдовувати відступ від імперативної санкції закону.
Доводи судді щодо застосування аналогії з КК України щодо індивідуалізації та призначення більш м’якого покарання, ніж передбачено законом, також обґрунтовано визнано дисциплінарним органом безпідставними, оскільки в цьому випадку, застосування аналогії чи посилання на інші галузі права є необґрунтованими, адже закон чітко, однозначно і безумовно забороняє інший спосіб вирішення питання.
Також, було враховано, що приймаючи рішення про виправлення описки у постанові, суддя вийшов за межі повноважень, пов`язаних з усуненням технічних неточностей судового рішення, та фактично змінив його зміст і суть після набрання ним законної сили. Адже зміни не стосувалися виправлення помилок у написанні слів, цифр, дат, найменувань чи інших технічних неточностей. Вони охоплювали обставини розгляду справи, які мали значення для її вирішення, та безпосередньо впливали на зміст резолютивної частини судового рішення.
