Тернопільський апеляційний суд захистив принцип презумпції невинуватості. Обвинувальний акт - це не вирок, що набрав законної сили.
Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду у задоволенні клопотання представника військової частини про звільнення від відбування покарання з випробуванням у зв’язку із закінченням іспитового строку відносно засудженого відмовлено.
В апеляційній скарзі захисник просив вказану ухвалу скасувати та ухвалити нову, якою задовольнити клопотання військової частини та звільнити засудженого від відбування покарання з випробуванням у зв`язку із закінченням іспитового строку.
Свої доводи мотивував тим, що суд в ухвалі фактично визнав особу винною у вчиненні нового кримінального правопорушення без обвинувального вироку суду, чим порушив принцип презумпції невинуватості. Вважає, що висновки суду є передчасними, оскільки сама по собі наявність іншого обвинувального акта в суді не вказує на доведеність вчинення нового злочину.
Переглядаючи ухвалу Тернопільський апеляційний суд зазначив наступне.
Як вбачається з оскаржуваної ухвали суду першої інстанції, представник військової частини звернувся до Тернопільського міськрайонного суду з клопотанням про вирішення питання про звільнення від відбування покарання засудженого у зв'язку із закінченням терміну призначеного іспитового строку.
Згідно з вироком Тернопільського міськрайонного суду від 26 квітня 2023 року затверджено угоду про визнання винуватості, укладену 26 квітня 2023 року між прокурором Тернопільської обласної прокуратури та обвинуваченим. Засудженого визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України та призначено йому за даним кримінальним правопорушенням покарання із застосуванням ст. 69 КК України у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років без конфіскації майна. На підставі ст. 75 КК України засудженого звільнено від відбування покарання з випробуванням із встановленням іспитового строку на 3 (три) роки.
24 березня 2026 року засуджений був взятий на облік у військовій частині як такий, що звільнений від відбування покарання з випробуванням.
Приймаючи оскаржуване рішення, судом зазначено, що 08 січня 2025 року зареєстроване нове кримінальне провадження про обвинувачення засудженого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, яке на даний час перебуває на розгляді в Тернопільському міськрайонному суді.
Відмовляючи у задоволенні клопотання, суд першої інстанції виходив з того, що засудженим не було дотримано умов звільнення від відбування покарання з випробуванням із встановленням іспитового строку, і з таким висновком колегія суддів не погоджується, виходячи із наступного.
Відповідно до ч. 3 ст. 75 КК України у випадках, передбачених частинами першою, другою цієї статті, суд ухвалює звільнити засудженого від відбування призначеного покарання, якщо він протягом визначеного іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки. Тривалість іспитового строку та обов`язки, які покладаються на особу, звільнену від відбування покарання з випробуванням, визначаються судом.
Пунктом 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
Вказане положення становить підґрунтя для регламентації цього принципу в національному законодавстві. Згідно із ч. 1 ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
Такий конституційний принцип презумпції невинуватості майже аналогічно закріплено безпосередньо в тексті закону України про кримінальну відповідальність (ч. 2 ст. 2 КК), а також відображено у кримінальному процесуальному законі (ст. 7 та ч. 1 ст. 17 КПК).
Отже, згідно з чинним законодавством винуватість особи може бути встановлена лише обвинувальним вироком суду, який, в свою чергу, може бути ухвалений судом лише в тому випадку, коли вина обвинуваченої особи доведена поза розумним сумнівом.
Як встановлено колегією суддів, вирок у іншому кримінальному провадженні, яким би встановлювалася винуватість засудженого у вчиненні ним кримінального правопорушення, вчиненого під час дії призначеного іспитового строку, не постановлювався.
Факт перебування на розгляді в Тернопільському міськрайонному суді обвинувального акта відносно засудженого може мати місце, проте, враховуючи конституційно закріплену презумпцію невинуватості, за відсутності відповідного судового рішення, він не вказує на доведеність вчинення злочину засудженим, а тому висновок суду про те, що обвинувачений вчинив кримінальне правопорушення не ґрунтується на положеннях національного законодавства.
Тому перебування на розгляді в суді обвинувального акта щодо особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, за відсутності відповідного судового рішення, не вказує на доведеність вчинення іншого злочину, а отже не перешкоджає звільненню такої особи від призначеного вироком іспитового строку.
З огляду на викладене та те, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку щодо неможливості звільнення засуджеого від відбування покарання з випробуванням у зв`язку із закінченням іспитового строку за вироком Тернопільського міськрайонного суду від 26 квітня 2023 року, чим допустив істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, які призвели до незастосування закону України про кримінальну відповідальність, який підлягає застосуванню, апеляційний суд вважає, що ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню з постановленням нової.
Призначений судом згідно вироку трирічний термін іспитового строку сплив 27 квітня 2026 року.
Як вбачається із ч. 1 ст. 78 КК України, після закінчення іспитового строку засуджений, який виконав покладені на нього обов’язки та не вчинив нового злочину, звільняється судом від відбування призначеного йому покарання. Отже, обов’язковими умовами для звільнення засудженої особи від призначеного їй за вироком суду покарання є: закінчення встановленого судом відповідно до ч. 4 ст. 75 КК України іспитового строку, безумовне виконання обов’язків, покладених на таку особу відповідно до статті 76 КК України та невчинення у період іспитового строку нового злочину.
Так, відповідно до ч. 2 статті 165 КВК України після закінчення іспитового строку засуджений, який виконав покладені на нього обов’язки та не вчинив нового злочину, за поданням уповноваженого органу з питань пробації звільняється судом від призначеного йому покарання, нагляд припиняється і засуджений знімається з обліку в зазначеному органі.
Звертаючись із клопотанням про звільнення засудженого військовослужбовця від покарання, представником військової частини, у якій на даний час проходить військову службу засуджений та у якій перебував на обліку, зазначив, що за час перебування на обліку із засудженим проведені бесіди виховного характеру про недопущення вчинення адміністративних та кримінальних правопорушень під час іспитового строку.
За час відбування покарання у військовій частині засуджений солдат зарекомендував себе в цілому добре та виконав покладені на нього судом обов'язки. Нових кримінальних правопорушень за час перебування на обліку у військовій частині не вчиняв.
Даних, які б вказували про те, що за час іспитового строку засуджений не виконував, або порушував покладені на нього обов'язки чи вчинив новий злочин, прокурором ні в суді першої, ні в суді апеляційної інстанції надано не було.
Отже, у матеріалах кримінального провадження відсутні дані, які б спростовували доводи, викладені у клопотанні про звільнення засудженого від покарання у зв'язку із закінченням терміну випробувального строку, призначеного вироком суду.
З урахуванням наведеного, колегія суддів приходить до переконання, що апеляційна скарга захисника засудженого підлягає до задоволення.
Тернопільський апеляційний суд постановив нову ухвалу, якою задовольнив клопотання представника військової частини про звільнення від відбування покарання з випробуванням у зв’язку із закінченням іспитового строку .
Звільнено особу від відбування покарання з випробуванням у зв`язку із закінченням іспитового строку призначеного вироком Тернопільського міськрайонного суду від 26 квітня 2023 року.
Ухвала Тернопільського апеляційного суду від 05 серпня 2026 року у справі №607/13102/22.
