Оформлення спадщини під час воєнного стану, дистанційне вчинення нотаріальних дій та захист нерухомості від шахраїв — це три теми, які сьогодні викликають найбільше запитань у громадян. Особливо гостро стоїть проблема довіреностей на розпорядження майном, оформлених за кордоном, та змін у строках прийняття спадщини.
Нотаріальні послуги в умовах сьогодення: як оформити спадщину та майно, якщо ви в Україні або за кордоном.
Повномасштабна війна та масова міграція суттєво змінили повсякденне життя українців, а разом із ним — і правила вирішення юридичних питань. Як не втратити право на спадщину через пропущені строки? Чи дійсна довіреність, оформлена за кордоном? Як убезпечити свою квартиру від незаконного переоформлення? Розбираємо найактуальніші нотаріальні питання, з якими сьогодні стикається майже кожна родина.
1. Спадщина: суворі 6 місяців повернулися
На початку повномасштабного вторгнення держава тимчасово зупинила перебіг строків для прийняття спадщини. Проте згодом законодавство знову зазнало змін: загальний строк у 6 місяців з дня смерті спадкодавця повністю відновлено.
Що це означає на практиці? Якщо померла близька людина, спадкоємцям необхідно звернутися до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини до спливу піврічного терміну.
Де відкривати справу? Якщо місце проживання померлого було на підконтрольній Україні території — звертатися потрібно до нотаріуса за останнім місцем проживання спадкодавця. Якщо ж майно чи останнє місце реєстрації залишилися на тимчасово окупованій території або в зоні активних бойових дій, спадкову справу можна відкрити у будь-якого нотаріуса на всій території України, незалежно від місця прописки.
Що робити, якщо строк пропущено? Якщо 6 місяців минули, а заяву не подано, доведеться звертатися до суду для визначення додаткового строку, довівши поважність причин (наприклад, тривале лікування чи перебування в окупації).
У період дії воєнного стану в Україні та протягом двох років з дня його припинення або скасування у випадку, якщо смерть фізичної особи зареєстрована пізніше ніж через один місяць з дня смерті такої особи або дня, з якого її оголошено померлою, строки, встановлені статтями 1269, 1270, 1271, 1272, 1273, 1276 цього Кодексу, обчислюються з дня державної реєстрації смерті особи. При цьому часом відкриття спадщини вважається день смерті спадкодавця або день, з якого спадкодавця оголошено померлим, незалежно від часу державної реєстрації смерті».. Для громадян, які померли на тимчасово окупованій території, діє спеціальне правило: якщо державну реєстрацію смерті в українському органі ДРАЦС проведено пізніше ніж через 1 місяць після фактичної дати смерті, 6-місячний строк для подання нотаріусу заяви про прийняття спадщини відраховується не від дати смерті, а з дати державної реєстрації смерті (тобто з дати актового запису та видачі українського свідоцтва про смерть). Водночас самою датою відкриття спадщини (для визначення кола спадкоємців та складу майна) залишається фактичний день смерті.
2. Довіреність з-за кордону: нюанси, про які варто знати
Мільйони українців виїхали за межі країни, залишивши вдома нерухомість, автомобілі чи незавершені справи. Щоб продати квартиру або здати її в оренду, доводиться оформлювати довіреність на родичів чи знайомих в Україні. Тут є два шляхи:
Консульство України. Документ, посвідчений консулом, одразу складається українською мовою, вноситься до Єдиного реєстру довіреностей і не потребує додаткового перекладу чи легалізації. Головний мінус — великі черги на запис.
Місцевий іноземний нотаріус. Це швидший варіант, але він вимагає дотримання процедури. На іноземну довіреність зазвичай потрібно поставити апостиль (спеціальний штамп, що підтверджує чинність документа для інших країн), а вже в Україні зробити її офіційний нотаріальний переклад.
Важливо пам’ятати: довіреності на розпорядження нерухомістю, оформлені за кордоном, мають особливі вимоги до перевірки їхньої дійсності українськими нотаріусами перед укладенням угоди купівлі-продажу. Тому перед візитом до іноземного нотаріуса бажано надіслати текст довіреності українському фахівцю для узгодження формулювань.
3. Захист нерухомості: як уберегти житло від «чорних» реєстраторів
Поки власники перебувають за кордоном або служать у лавах ЗСУ, зростає занепокоєння щодо збереження їхнього майна. Найкращий спосіб захисту — внесення відомостей про нерухомість до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Багато квартир і будинків, куплених чи приватизованих до 2013 року, існують лише у вигляді паперових документів (свідоцтв, договорів з печатками БТІ). Цифрової інформації про них у сучасному реєстрі немає, що робить таке майно вразливим для шахрайських схем або ускладнює отримання компенсації за пошкоджене житло через програму «єВідновлення».
Звернення до нотаріуса або ЦНАПу для оцифрування прав власності — це швидка процедура, яка надійно фіксує ваше право у державній базі даних. Додатково власник може підключити сервіси SMS-інформування, які миттєво сповістять, якщо хтось намагатиметься здійснити будь-які реєстраційні дії з його майном.
Підсумок: Більшості юридичних проблем легко уникнути, якщо не відкладати оформлення документів «на потім». Своєчасна консультація з нотаріусом допоможе зекономити час, кошти та зберегти ваше майно в безпеці.
