практика ВС

Верховний суд: доцільність, взаємопов’язаність та підстави спільного розгляду первісного та зустрічного позову

28 грудня 2022 року Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в рамках справи № 143/346/22, провадження № 61-10815св22 (ЄДРСРУ № 108262156) досліджував питання щодо доцільності, взаємопов’язаності та підстав спільного розгляду первісного та зустрічного позову.

Відповідно до процесуального закону одним із спеціальних прав відповідача є право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом.

ВПВС у своїх постановах виснувала про те, що створення органом місцевого самоврядування комунального підприємства є діяльністю щодо розпорядження власністю територіальної громади, яка містить ознаки приватноправового спору з майнових відносин. Тому рішення органу місцевого самоврядування про створення комунального підприємства не є рішенням суб`єкта владних повноважень в розумінні КАС України, а є рішенням власника (засновника), яким такий власник (засновник) реалізує своє право на створення комунальної установи.

ВС зробив висновок, що передумовою звернення до суду за встановленням сервітуту повинен бути доказ вчинення дій зацікавленою особою щодо встановлення сервітуту та недосягнення про це згоди із власником ділянки, для якої планується встановити сервітут.

ВПВС в постанові від 24.11.2022 у справі № 9901/480/19 https://reyestr.court.gov.ua/Review/107834508 (п.п.

Рішення ВС у справі № 910/20366/20 від 08.12.2022 https://cutt.ly/W0HYleV

У цій справі касант зазначив, що ним заявлялась низка клопотань про витребування доказів. Однак, за його словами, жодне із цих клопотань суд першої інстанції належним чином не розглянув і відмовив без жодного мотивування.

Суди дійшли висновку, що фактичним власником майна, переданого за договором купівлі-продажу, є позивач, який повністю виконав свій обов`язок з оплати спірних екскаваторів. Водночас непроведення позивачем відомчої реєстрації придбаного технологічного транспорту не може ставити під сумнів виникнення у нього права власності на це майно, позаяк така реєстрація відповідно до положень ст. 34 ЗУ № 3353-XII «Про дорожній рух» проводиться особою, яка є власником майна.

Позивач вимагав зобов`язати Президента України оприлюднити наявну в нього публічну інформацію, яка становить суспільний інтерес.

ВС позовну заяву спочатку залишив без руху, а потім ухвалою повернув позивачу з тих підстав, що всупереч вимогам статті 160 КАС України позивач не обґрунтував, які саме його права / інтереси, якими повноваженнями Президента України порушені.

ВПВС скасувала ухвалу ВС, а справу направила до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Рішення ВС у справі № 522/18372/19 від 16.11.2022 https://cutt.ly/z0aYZlm

Дружина наймача житла звернулась до суду з позовом, в якому просила визнати за нею право на реєстрацію місця проживання у квартирі без отримання згоди власника житла, наймача та членів його сім'ї.

ВПВС в постанові від 24.11.2022 у справі № 9901/58/20 https://reyestr.court.gov.ua/Review/107834507 звернула увагу на те, що виданий Президентом України Указ є індивідуальним актом, який був реалізований і вичерпав свою дію фактом його виконання, а саме присвоєнням дипломатичного рангу, а тому цей Указ не може бути скасований відповідачем.

Обґрунтовуючи підстави для передачі справи на розгляд ВПВС, ВС зазначав, що вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування п. 3 ч.1 ст.