практика ВС

У постанові ВПВС від 13.07.2022 у справі № 496/3134/19 вказано, що відповідно до ч. 2 ст. 8 ЗУ «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Тобто, ВПВС зробила висновок щодо правомірності встановлення у кредитному договорі комісії за розрахунково-касове обслуговування.

Рішення ВС у справі № 607/21493/20 від 27.12.2022 https://cutt.ly/Q201zlJ

Не погоджуючись із закриттям кримінального провадження на підставі п.10 ч.1 ст.284 КПК України, у касаційній скарзі прокурор зазначив, що підозрювана була повідомлена про закінчення досудового розслідування та відкриття матеріалів досудового розслідування для ознайомлення, оскільки таке повідомлення було вручене її захиснику.

ВС наголосив, що у вирішенні спору (щодо невиплати працівникові премії, на яку він має право за умовами чи то контракту, чи то відповідного Положення) суд не може зобов`язувати відповідача усунути виявлені недоліки у його діяльності, а так само визнавати таку бездіяльність, зокрема протиправною, оскільки такий спосіб захисту у спірних правовідносинах не є дієвим, адже не в змозі відновити порушене право працівника.

У цьому разі, на його думку, буде ефективною (дієвою) вимога про стягнення з відповідача невиплаченої премії як частини трудової винагороди за працю.

ВПВС в постанові від 12.01.2023 у справі № 9901/278/21 https://reyestr.court.gov.ua/Review/108480611 відзначила, що поштові конверти з повістками про виклик у судове засідання повернулися на адресу суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою». Інформація від позивача про зміну адреси до суду не надходила.

Державний реєстратор здійснив реєстраційну дію (виконав визначену законом технічну функцію) щодо державної реєстрації права власності на нерухоме майно за відповідачем, набутого ним в позасудовому порядку на підставі іпотечного договору.

Позивач звернувся до суду з позовом про скасування такого рішення державного реєстратора.

ВС зазначив, що вважає за необхідне відступити від висновку щодо необов'язковості призначення судового засідання з розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення, у разі якщо судове рішення по суті позовних вимог ухвалене в судовому засіданні.

Практика Касаційного господарського суду у складі ВС щодо застосування ч. 4 ст. 244 ГПК України є усталеною: призначення розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення в тому самому порядку, що й судове рішення, є обов'язком суду.

Рішення ВС у справі № 910/19720/21 від 06.12.2022 https://cutt.ly/y2Ic8dD

У цій господарській справі, за результатами апеляційного перегляду, з Відповідача на користь Позивача стягнуто витрати на професійну правничу допомогу.

ВПВС в постанові від 05.10.2022 у справі № 922/1830/19 https://reyestr.court.gov.ua/Review/108285268 зауважила, що під час розгляду спору в суді фактичною стороною у справі є держава, навіть якщо позивач визначив стороною у справі певний державний орган.

Прокурор теж здійснює представництво держави, яка і є фактичною стороною у справі.

ВПВС в ухвалі від 14.12.2022 у справі № 22-23/321-05-10190 https://reyestr.court.gov.ua/Review/108226059 зауважила, що ЄСПЛ залишає за державою свободу у виборі заходів, необхідних для виконання його рішень.

У справі № 641/10317/19 Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду постановив клопотання прокурора задовольнити, кримінальне провадження № 42018220000000871 (справа №  646/7558/18) за обвинуваченням ОСОБА_6 за ч. 1 ст. 368 КК з  Ленінського районного суду м.  Полтави направити до Комінтернівського районного суду м. Харкова.

Верховний Cуд вказав: