представництво

21 жовтня 2025 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в рамках справи № 910/2749/25 (ЄДРСРУ № 131130503) досліджував питання щодо підтвердження повноважень для самопредставництва юридичної особи.

Відповідно до частини третьої статті 56 ГПК України юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Ключовим під час з`ясування питання щодо наявності повноважень прокурора на представництво інтересів держави є доведення ним порушення інтересів держави.

Водночас інтереси держави охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом.

У постанові від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц ВПВС вказала, що оскільки повноваження органів влади, зокрема і щодо здійснення захисту законних інтересів держави, є законодавчо визначеними, суд згідно з принципом jura novit curia («суд знає закони») під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін щодо наявності чи відсутності повноважень органів влади здійснювати у спосіб, який обрав прокурор, захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.

Верховний суд: виникнення повноважень у представника відбувається на підставі договору доручення або достатньо видачі довіреності на повіреного

17 листопада 2023 року Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду в рамках справи № 458/229/18, провадження № 61-5932св22 (ЄДРСРУ № 115308544) досліджував питання щодо виникнення повноважень у представника відбувається на підставі договору доручення або достатньо видачі довіреності на повіреного.

Перед касаційним судом постало питання щодо комплексного застосування норм матеріального та процесуального права, а саме ч. 3, ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» та ч. 4, ч. 5 ст. 53 ГПК України при вирішенні спорів про визнання незаконними та скасування рішень органів місцевого самоврядування або органів державної виконавчої влади, визнання недійсними договорів купівлі-продажу або оренди, укладених на підставі цих рішень, та про повернення земельних ділянок цьому органу як одному з відповідачів.

Правова можливість здійснення прокурором представництва в суді інтересів державних підприємств та юридичних осіб

27 червня 2023 року Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду в рамках справи № 205/8536/21, провадження № 61-2776св23 (ЄДРСРУ № 111836280) досліджував питання щодо представництва прокурором в суді державних підприємств.

ВПВС у постанові від 21.06.2021 у справі № 905/1907/21 https://reyestr.court.gov.ua/Review/111742765 погодилась з можливістю звернення прокурора із позовом в інтересах держави в особі місцевої ради у випадках нераціонального та неефективного використання коштів її комунальним закладом (школою) при здійснені публічних закупівель (за умови дотримання порядку, передбаченого ст. 23 Закону № 1697-VII).

ВПВС у постанові від 21.06.2021 у справі № 905/1907/21 https://reyestr.court.gov.ua/Review/111742765 підтвердила свої висновки, що заборона на здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, передбачена абз. 3 ч. 3 ст. 23 Закону № 1697-VII, має застосовуватись з урахуванням положень абз. 1 ч.

Захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Останній не повинен вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може та бажає захищати інтереси держави.