Позивач просив суд стягнути з відповідача на його користь компенсацію за порушення майнових авторських прав у розмірі 605 600,00 грн, що відповідає 200 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, станом на дату подання позовної заяви та 10% штрафу від цієї суми.
Суд першої інстанції визначаючи розмір компенсації у розмірі 12 112,00 навів розрахунок з якого вбачається, що суд стягнув з ТОВ 2 прожиткових мінімумів для працездатних осіб за кожен окремий факт протиправного використання об`єктів авторського права, тобто 12 112,00 грн: 3028,00 грн. (розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб) * 2 * 2 (накладні з Епіцентру стосовно отримання представником позивача 2 картин).
Переглядаючи справу ВС КГС скасував попередні рішення, справу направив на новий розгляд та вказав:
Суд апеляційної інстанції переглядаючи рішення суду першої інстанції, правильно зазначив про те, що: позивач не був зобов`язаний купувати спірні картини, викуп картин не є обов`язковою умовою для доведення факту розповсюдження; в силу закону, кожен окремий факт протиправного використання об`єктів авторського та/або суміжних прав, у тому числі неодноразове використання одного й того самого об`єкта, становить самостійне порушення і може бути підставою для застосування відповідальності у вигляді стягнення компенсації.
В той же час, суд апеляційної інстанції погодившись з судом першої інстанції в частині зробленого ним розрахунку дійшов суперечливих висновків про те, що, відсутність в матеріалах справи доказів кількості реалізованих/ проданих спірних картин відповідачем і кількості зафіксованих фактів порушення та визнання доведеними факти реалізації (продажу) двох спірних картин, підтверджених квитанціями є підставою для стягнення компенсації лише за реалізацію двох картин.
Для задоволення вимоги про виплату компенсації достатньо наявності доказів вчинення особою дій, які визнаються порушенням авторського права і (або) суміжних прав.
Отже, компенсація підлягає виплаті у разі доведення факту порушення майнових прав суб`єкта авторського права і (або) суміжних прав, а не розміру заподіяних збитків чи кількості проданих картин.
Верховний Суд зазначає, що кожен твір є окремим об`єктом авторського права, який належить конкретному суб`єкту. Кожен окремий факт протиправного використання об`єктів авторського права та/або суміжних прав становить самостійне порушення і може бути підставою для застосування відповідальності у виді стягнення компенсації.
Верховний Суд звертається до власних правових позицій, що з урахуванням приписів пункту 4 частини третьої статті 55 Закону України "Про авторське право і суміжні права" суди наділені дискрецією стягувати компенсацію (разового грошового стягнення), що визначається судом замість відшкодування збитків або стягнення доходу на розсуд суб`єкта авторського права та/або суб`єкта суміжних прав, зокрема, у розмірі від 2 до 200 прожиткових мінімумів для працездатних осіб. Проте такий розмір має визначатись з урахуванням кожного окремого факту протиправного використання об`єктів авторського права та/або суміжних прав, а не з кількості документально підтверджених реалізованих картин.
Таким чином, суди попередніх інстанцій визначаючи розмір компенсації та відповідно і штрафу помилково здійснили такий розрахунок враховуючи тільки кількість проданих представнику позивача картин, а не з усієї кількості використаних/запропонованих до продажу/відтворених картин.
При цьому, суди мають враховувати, що розмір компенсації має бути ефективним, співрозмірним і стримуючим, спрямовуватися на відновлення порушених прав та застосовуватися таким чином, щоб уникнути створення перешкод законній діяльності користувача і водночас забезпечити захист від зловживань користувача.
При визначенні розміру компенсації судом враховується тривалість та систематичність порушення, обсяг порушення (зокрема з урахуванням території його поширення), сфера господарювання та наміри порушника, вина та її форми, а також інші об`єктивні обставини.
При цьому судам необхідно звернути увагу, що у таких категоріях справ позивач доводить факт наявності в нього авторського права і (або) суміжних прав, факт порушення його прав відповідачем або загрозу такому порушенню та причинно-наслідковий зв`язок між завданою шкодою і діями відповідача, а відповідач, який заперечує проти позову, зобов`язаний довести виконання вимог Закону України "Про авторське право і суміжні права" при використанні ним об`єкту авторського права і (або) суміжних прав.
Розмір компенсації за порушення авторського права визначається судом із врахуванням характеру та обсягу порушення і має бути співрозмірним порушенню.
Постанова ВС КГС від 05 березня 2026 року у cправі № 926/675/25 https://reyestr.court.gov.ua/Review/134651207
