процесуальні строки

Судове провадження, що закінчилося залишенням позову без розгляду, не перериває встановленого ч. 1 ст. 122 КАС України шестимісячного строку звернення до суду, тому ця обставина має оцінюватися судом у контексті причини залишення позову без розгляду та наступної процесуальної поведінки учасника справи, які сукупно мають свідчити про існування об`єктивно непереборних або дійсно істотних обставин, перешкод чи труднощів, що зумовили залишення позову без розгляду та унеможливили своєчасне повторне звернення до суду після цього.

ВПВС в постанові https://reyestr.court.gov.ua/Review/122603347 від 25.09.2024 у справі № 490/9587/18 погодилася з тим, що для реалізації права на подання апеляційної скарги визначальним є не стільки участь заявника у всіх засіданнях суду, скільки отримання ним повного судового рішення, адже без ознайомлення з повним судовим рішенням неможливо зрозуміти мотиви суду, з яких він виходив, ухвалюючи рішення, а отже, неможливо

Повноваження суду першої інстанції при розгляді заяви про перегляд заочного рішення, поданої з пропуском установленого законом строку 

04 липня 2024 року Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в рамках справи № 761/7879/22, провадження № 61-5828св24 (ЄДРСРУ № 120207304) досліджував питання щодо повноважень суду першої інстанції при розгляді заяви про перегляд заочного рішення, поданої з пропуском установленого законом строку.

Відносно процесуальних строків як інструменту забезпечення дотримання принципу правової визначеності

04 липня 2024 року Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в рамках справи № 761/7879/22, провадження № 61-5828св24 (ЄДРСРУ № 120207304) досліджував питання щодо процесуальних строків як інструменту забезпечення дотримання принципу правової визначеності.

У судовій практиці існують різні підходи щодо вирішення питання початку відліку шестимісячного строку, визначеного ч. 2 ст. 46 ЦК України, для оголошення фізичної особи померлою.

Серед науковців також немає єдиного доктринального підходу щодо початку відліку цього строку, одні з них вважають, що строк потрібно обраховувати від моменту, що має бути не раніше спливу шести місяців після закінчення воєнних дій у країні, а інші - не пов`язують визначення моменту для відлік цього строку зі згаданим моментом.

До 19 липня 2022 року КЗпП України не обмежував будь-яким строком право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати.

Після цієї дати строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений 3 місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права (ч. 1 ст. 233 КЗпП України).

Оскільки з моменту відкриття суддею провадження у справі до ухвалення рішення минуло понад 4 роки, в межах розгляду справи призначались судові засідання зі значним інтервалами, тому ВРП дійшла висновку, що суддя мав усвідомлювати, що подання сторонами численних клопотань зумовить відкладення розгляду справ та, як наслідок, порушення розумних строків розгляду справи.

Початок обчислення строку на звернення із заявою про перегляд судового рішення за виключними обставинами (КПК України)

11 березня 2024 року Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду в рамках справи № 469/97/17, провадження № 51-3719км23 (ЄДРСРУ № 117721254) досліджував питання щодо обчислення строку на звернення із заявою про перегляд судового рішення за виключними обставинами (КПК України).

Статтею 462 КПК України встановлено вимоги до заяви про перегляд судового рішення за виключними обставинами.

Ні Закон № 1402-VIII, ні Регламент не містять положень, які б передбачали обов`язок ВККС надати особі, стосовно якої ухвалено рішення Комісії, копію такого рішення без відповідного звернення.

ВПВС у постанові