Оскільки з моменту відкриття суддею провадження у справі до ухвалення рішення минуло понад 4 роки, в межах розгляду справи призначались судові засідання зі значним інтервалами, тому ВРП дійшла висновку, що суддя мав усвідомлювати, що подання сторонами численних клопотань зумовить відкладення розгляду справ та, як наслідок, порушення розумних строків розгляду справи.
ВПВС в постанові https://reyestr.court.gov.ua/Review/120088911 від 13.06.2024 у справі № 990SCGC/8/24 погодилась з тим, що у цій справі предметом дисциплінарного провадження є не судове рішення, а поведінка судді, виконання ним професійних обов`язків під час здійснення правосуддя, дотримання відповідних правил і вимог тощо.
У своїй практиці ЄСПЛ виходить з того, що розумність тривалості судового провадження необхідно оцінювати у світлі обставин конкретної справи та враховуючи критерії: 1) складність справи; 2) поведінка заявника; 3) поведінка державних органів; 4) перевантаження судової системи; 5) значущість для заявника питання, яке знаходиться на розгляді суду.
У свою чергу ВПВС зазначила, що критеріями оцінки належності поведінки судді у зазначеному аспекті можуть слугувати:
- своєчасність призначення справи до розгляду;
- величина інтервалів між судовими засіданнями;
- обґрунтованість їх відкладення чи оголошення у них перерв; обґрунтованість та своєчасність повернення матеріалів для належного оформлення чи повернення додаткових матеріалів;
- повнота підготовки справ до розгляду;
- повнота вжитих суддею заходів щодо усунення обставин, які унеможливлюють розгляд справи чи спричиняють його затягування;
- належність та дієвість контролю з боку судді за виконанням службових обов`язків працівниками суду, у тому числі щодо формування та надіслання судових повісток / кореспонденції, за своєчасністю виконання запитів суду іншими органами тощо.
У цій справі строки розгляду справи не можуть вважатися розумними, оскільки їх порушено через призначення судових засідань із великими інтервалами, що свідчить про неналежний рівень організації судочинства.
