Рішення ВС у справі № 320/46182/24 від 24.02.2026 https://t1p.de/5chp4
Ключовим питанням у цій справі є правомірність кваліфікації контролюючим органом різниці між ціною об`єктів нерухомості, визначеною в інвестиційних договорах, та їх оціночною вартістю на момент державної реєстрації права власності - як доходу фізичних осіб у вигляді додаткового блага у розумінні пп.«е» пп.164.2.17 п.164.2 ст.164 ПК України.
КАС ВС надаючи оцінку спірним правовідносинам вказав, що сам по собі факт розбіжності між договірною та оціночною вартістю майна не створює додаткового блага. Різниця в ціні, зумовлена інвестиційною природою правовідносин, зміною вартості активу в часі або особливостями правового режиму корпоративних прав, не може кваліфікуватися як надання індивідуальної знижки.
Ціна майбутнього об'єкта нерухомості формується у межах спеціальної інвестиційної моделі, а не як результат надання індивідуальної знижки конкретному покупцю. Подальша відмінність між розміром первісного вкладення та оціночною чи довідковою ринковою вартістю після завершення будівництва є наслідком реалізації інвестиційного механізму та капіталізації активу, а не безоплатного надання майна чи персоніфікованої вигоди у розумінні пп.«е» пп.164.2.17 п.164.2 ст.164 ПК України.
Контролюючий орган фактично розширив зміст поняття «додаткове благо», включивши до нього економічний ефект від можливої капіталізації активу.
Проте податкові зобов'язання не можуть виникати шляхом розширювального тлумачення норми або створення нового об'єкта оподаткування поза прямим приписом закону.
