Станом на жовтень 2025 року правоохоронними органами України зареєстровано понад 289 тисяч кримінальних проваджень за фактами самовільного залишення військової частини (СЗЧ) та дезертирства. Із них близько 235,6 тисяч - саме за СЗЧ, ще понад 53 тисячі - за дезертирство, повідомляє Gwara Media з посиланням на дані Офісу Генпрокурора.
Лише упродовж дев’яти місяців 2025 року в Україні задокументовано понад 138 тисяч нових випадків самовільного залишення частини (СЗЧ) та понад 21 тисячу фактів дезертирства.
Ці цифри, наведені у зведеннях Офісу Генерального прокурора та військових прокуратур, підтверджують безпрецедентний масштаб проблеми, яка стала однією з ключових юридичних і моральних викликів воєнного часу.
За оцінками юристів, реальна кількість випадків може бути ще більшою, оскільки значна частина звернень залишається на стадії службових розслідувань і не доходить до судового розгляду.
Тенденція до зростання кількості проваджень пояснюється поєднанням тривалості бойових дій, психоемоційного виснаження особового складу та недосконалістю чинних правових механізмів реагування.
Закон і реальність: що вважається СЗЧ
Самовільне залишення частини кваліфікується за статтею 407 Кримінального кодексу України - “Самовільне залишення військової частини або місця служби військовослужбовцем”.
Склад злочину охоплює як фактичне залишення місця служби без дозволу, так і нез’явлення до частини у визначений строк після відпустки, лікування чи переведення.
“Важливо розрізняти умисел і обставини. Якщо людина не мала злого наміру чи діяла через форс-мажор, це зовсім інша історія, ніж свідоме ухилення від служби”,- наголошує адвокат Богдан Танько, фахівець ЮК “Мережа права” з військових кримінальних правопорушень. (Це злочин з формальним складом - немає на службі - злочинець і все)
Згідно з чинним законодавством, можливість звільнення від кримінальної відповідальності у разі першого випадку самовільного залишення частини (СЗЧ) все ще залишається в силі, але термін дії спеціального механізму добровільного повернення вже сплив 30 серпня 2025 року.
На сьогодні уряд і профільний парламентський комітет розглядають доцільність його продовження або трансформації у нову процедуру, адже, за даними правоохоронних органів, після завершення дії “амністійного” періоду кількість кримінальних проваджень за статтею 407 КК України почала зростати.
Водночас, відповідно до роз’яснень Міноборони та судової практики, військовослужбовці, які встигли подати заяву про добровільне повернення до 30 серпня, можуть розраховувати на застосування норми про звільнення від кримінальної відповідальності, навіть якщо їхнє повернення фактично відбулося пізніше..
"Механізм добровільного повернення - це фактично амністія для тих, хто оступився вперше. Людина, яка самостійно з’явилась до частини або подала рапорт через батальйон резерву, протягом 72 годин може бути відновлена у службі й соціальних гарантіях”,- пояснює Богдан Танько.
Однак цей підхід може змінитися, адже у Верховній Раді вже розглядають законопроєкт №13260, який повертає повну кримінальну відповідальність за СЗЧ навіть у випадках добровільного повернення.
Законопроєкт № 13260: нові тренди у кримінальній відповідальності за СЗЧ
Законопроєкт № 13260, зареєстрований 5 травня 2025 року, вже схвалений Верховною Радою у першому читанні з 277 голосами “за”.
Цей документ передбачає вилучення норми ч. 5 статті 401 Кримінального кодексу України, яка зараз дозволяє першому випадку СЗЧ бути звільненим від кримінальної відповідальності за умови добровільного повернення і надання письмової згоди командира військової частини на продовження проходження військової служби.
Авторами законопроєкту обґрунтовується необхідність такої зміни через потрібність відновлення дисципліни й запобігання масовим залишенням військових частин.
Однак у юридичному середовищі точиться дискусія щодо справедливості такого підходу:
“Якщо прибрати можливість добровільного повернення без покарання, ми ризикуємо отримати зворотний ефект: військові, які оступились, просто не повернуться. Вони боятимуться переслідування, і це лише поглибить проблему”,- коментує адвокат ЮК “Мережа права” Богдан Танько.
За словами фахівця, законопроєкт потребує доопрацювання: варто зберегти баланс між дисципліною та можливістю соціального повернення військовослужбовця до строю без клейма злочинця.
Станом на жовтень 2025 року документ ще не став законом - він перебуває на стадії подальшої обробки у парламенті, підготовки до другого читання і внесення змін.
Варто зазначити: законопроєкт, за своєю логікою, діє у майбутньому відносно нових випадків СЗЧ. Для тих, хто вже скористався механізмом добровільного повернення до 30 серпня 2025 року, передбачають перехідні положення щодо збереження права на звільнення від кримінальної відповідальності за старим механізмом.
Стратегія захисту: що працює в судах
Трапляються десятки справ, де грамотна правова позиція допомогла уникнути кримінального покарання або домогтися перекваліфікації на дисциплінарне порушення.
Основні стратегії захисту, за словами адвоката Богдана Танька:
- Доказ поважності причин обставин СЗЧ - неможливість повернення через обстріли, втрату зв’язку, поранення, лікування, смерть близьких родичів, тощо;
- Підтвердження добровільного повернення - явка до частини без примусу, ВСП, повідомлення командування про поважність причин відсутності та надання доказів цих поважних причин, співпраця зі слідством;
- Процесуальні порушення - недоліки у складанні протоколів, порушення прав затриманого, відсутність адвоката при допитах;
- Стан здоров’я та психоемоційний стан військового - депресивні або посттравматичні розлади, які не були враховані командуванням та органами досудового розслідування.
“У воєнний час суди теж враховують людський фактор. Не кожне СЗЧ є дезертирством. У нас є приклади, коли завдяки доказам і правильно побудованому захисту справи закривалися кримінальні провадження за відсутності складу злочину або службові розслідування визнавали поважність причин відсутності військовослужбовця на службі”, - підкреслює адвокат.
Добровільне повернення: алгоритм дій
Юристи радять не чекати відкриття кримінальної справи. Якщо військовий вирішив повернутися після СЗЧ, потрібно:
- Негайно звернутися до адвоката, щоб отримати консультацію і правильно оформити заяву;
- Подати рапорт або звернення до частини особисто або через батальйон резерву, або застосунок “АРМІЯ+”
- З’явитися протягом 72 годин з моменту повідомлення - це ключова умова добровільного повернення;
- Фіксувати кожну дію письмово або електронно, щоб у разі спору були докази співпраці.
“Головне - не зникати. Юридично правильно оформлене повернення дає можливість відновити контракт, статус і уникнути переслідування. Зволікання, навпаки, створює ризики кримінальної справи”, - радить Богдан Танько.
Отож, станом на осінь 2025 року проблема самовільного залишення частини залишається однією з найактуальніших тем військової юриспруденції. Кожна справа у цій категорії - це тонкий баланс між законом, дисципліною та людським фактором.
Юристи наголошують: у більшості випадків питання не в тому, щоб уникнути покарання, а в тому, щоб повернути військовослужбовця до служби, зберігши його гідність і законні права.
