Семен Ханін

Апеляційна скарга та доповнення до неї обґрунтована тим, що ухвала слідчого судді є незаконною, через неповноту судового розгляду, невідповідність висновків слідчого судді, викладеним в оскаржуваній ухвалі, фактичним обставинам кримінального провадження та істотне порушення кримінального процесуального закону, а тому підлягає скасуванню судом апеляційної інстанції виходячи з наступного:

- поза увагою слідчого судді залишилися доводи сторони захисту щодо фальсифікації стороною обвинувачення доказів на підтвердження обґрунтованості підозри;

Цей допис виключно для НЕ юристів!

Для юристів я писав вже раніше, статтю можливо передивитися за посиланням: 

https://www.facebook.com/semen.khanin/posts/pfbid0QFTPLsjSsf6ViaSG3BPVQXhrN2n2d9L2hNEX3QH3mWFP1xA2LYZTjNwJPRnpY961l

Є певна особливість у кожної живої істоти. Їй дуже важко уявити собі певні відчуття, якщо вона ніколи їх не відчувала у реальному житті. Якщо дитина ніколи не коштувала солодощів, то вона не страждає за ними, не бажає (від настрою) зникнення або з’явлення їх у когось. Так само про інші відчуття. Людина, що ніколи не знала голод, не розуміє голодного. Людина, що не зазнала відчую та болю, може завдати їх лише випадково, так як не розуміє про що йде мова. Людина, що не кохала раніше, закохавшись вперше, ніяк не візьме до тями, то любов чи мінлива пристрасть.

Як на мене, є дуже велике питання, пов’язане з запобіжим заходом у вигляді тримання під вартою або з вироком, яким особа позбавляється волі. Яка мета покарання? На це питання дає відповідь ст.50 КК України, а саме:

- покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

- покарання не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.

Шановні колеги. Ми ж в першу чергу колеги? А потім вже адвокати, прокурори, судді. І, звісно, повинні з повагою відноситися до думки кожного юриста.

Тому з всією повагою хочу разом поміркувати над деякими тезами Ухвали у справі 991/4761/22 від 17.11.22 Апеляційної палати ВАКС. На мій погляд шановні колеги прийшли до деяких спірних думок. Я навіть створив рубрику: «Ілійков проти Апеляційної палати ВАКС», де планую висвітлювати спірні думки колег для обговорення між юристами. Сьогодні ми торкнемося рішення ЄСПЛ у справі «Punzelt v. Czech Republic».

Іноді у правників постає питання: чи є девальвація гривні збитком, чи можливо її враховувати та як обґрунтувати позовні вимоги.

Спочатку визначимо, що девальвація – зниження курсу національної валюти щодо іноземних валют або міжнародних валютних одиниць (до відміни золотих паритетів – до золота) внаслідок виникнення курсового перекосу. Правники іноді вживають термін «курсова різниця» замість девальвації.

На жаль, на сьогодні склалася помилкова, на мій погляд, практика.
 Наведу її для початку.

Початок.

Під час проведення обшуку адвокат виявив бажання фіксувати хід слідчої дії на власний мобільний телефон. Обидва детектива попередили адвоката, що будуть вимушені у даному випадку ДОЛУЧИТИ його мобільний телефон до протоколу обшуку. Як зазначали детективи, це ЧІТКО визначено у КПК України, а саме (ПРЯМА МОВА):

Є певна новина, яка шокувала усіх правників, як особисто і мене: