ВПВС у постанові від 08.11.2023 у справі № 607/15052/16-ц https://reyestr.court.gov.ua/Review/114904864 вкотре наголосила, що власник майна може витребувати належне йому майно від будь якої особи, яка є його останнім набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене попередніми набувачами, та без визнання попередніх угод щодо спірного майна недійсними.
При цьому норма ч. 1 ст. 216 ЦК України не може застосовуватись для повернення майна, переданого на виконання недійсного правочину, яке було надалі відчужене третій особі, оскільки надає право повернення майна лише стороні правочину, який визнано недійсним.
Захист порушених прав особи, що вважає себе власником майна, яке було неодноразово відчужене, можливий шляхом пред`явлення позову про витребування майна до останнього набувача цього майна з підстав, передбачених, зокрема, статтями 387та 388 ЦК України.
У даному випадку мала місце помилкова юридична кваліфікація позовної вимоги про витребування спірного приміщення на підставі ст. 388 ЦК України, оскільки відповідача не можна вважати добросовісним набувачем майна.
Вказане передбачає захист права власності територіальної громади шляхом витребування нежитлового приміщення із застосуванням припису ст. 387 ЦК України.
Не є перепоною такого витребування здійснена реконструкція (зміна площі) нежитлового приміщення, оскільки вона не призвела до зміни несучих стін та конструктивних його елементів (не є новоствореним об`єктом нерухомого майна).
