Чи має бути статус ветерана при вчиненні кримінального правопорушення помʼякшуючою обставиною в розумінні статті 66 Кримінального кодексу України?
Відповідь на це питання адвокат Михайло Самуляк шукав як учасник робочої групи в рамках українсько-нідерландського проєкту "Справедлива, прозора і відповідальна система кримінальної юстиції в Україні: фаза ІІ" в Західноукраїнський національний університет, де брали участь міждисциплінарна група науковців, у тому числі, які мають статус учасників бойових дій.
На думку адвоката Михайла Самуляка, статус ветерана війни має бути передбачений у ст. 66 КК України як обставина, що пом’якшує покарання.
Особи, які брали участь у захисті держави, свідомо наражали себе на небезпеку, виконували конституційний обов’язок із захисту України. Держава повинна враховувати цей внесок не лише у сфері соціального забезпечення, а й під час реалізації кримінально-правової політики.
Кримінальне право вже враховує особливий соціальний статус окремих категорій осіб (неповнолітніх, вагітних жінок тощо). Аналогічний підхід може бути застосований і до ветеранів.
Участь у війні нерідко супроводжується тривалим перебуванням в умовах стресу, втратами побратимів, пораненнями, контузіями, психологічними травмами та труднощами адаптації до мирного життя.
Участь у бойових діях нерідко призводить до виникнення посттравматичного стресового розладу (ПТСР), який характеризується підвищеною тривожністю, імпульсивністю, труднощами контролю емоційних реакцій, порушеннями сну, дратівливістю та іншими психоемоційними проявами. Хоча ПТСР у більшості випадків не виключає осудності особи та не звільняє її від кримінальної відповідальності, він може істотно впливати на здатність особи повною мірою контролювати свою поведінку в конфліктних або стресових ситуаціях.
Чинне кримінальне законодавство України не враховує безпосередньо наслідки бойової психотравми під час призначення покарання. Водночас значна кількість ветеранів після повернення з війни стикається з психологічними наслідками участі в бойових діях, які можуть впливати на механізм вчинення окремих кримінальних правопорушень, особливо пов’язаних із конфліктною поведінкою, агресивними реакціями або порушенням емоційного самоконтролю.
У зв’язку з цим визнання статусу ветерана війни пом’якшуючою обставиною або окреме закріплення у ст. 66 КК України такого фактора, як наявність наслідків бойової психотравми, сприяло б більш повній реалізації принципу індивідуалізації покарання та врахуванню особливостей психічного стану особи, яка брала участь у захисті держави.
Такі обставини не виключають кримінальної відповідальності, але можуть знижувати ступінь суспільної небезпечності особи або пояснювати механізм формування її протиправної поведінки. Тому вони мають враховуватися при індивідуалізації покарання.
Сьогодні деякі суди враховують статус учасника бойових дій як пом’якшуючу обставину на підставі ч. 2 ст. 66 КК, а інші - ні. Закріплення відповідної норми в ст. 66 КК дозволило б сформувати більш передбачувану та однакову практику призначення покарання.
Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» визначено, що ветеранами війни є особи, які брали участь у захисті Батьківщини чи в бойових діях на території інших держав, до яких належать: учасники бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни та учасники війни.
Підсумовуючи, слід зазначити, що враховуючи особливий внесок ветеранів у забезпечення оборони держави, а також можливий вплив наслідків участі у бойових діях на їх поведінку, доцільним є доповнення ст. 66 КК України положенням про визнання статусу ветерана війни пом’якшуючою обставиною. Таке законодавче рішення сприятиме реалізації принципів справедливості, гуманізму та індивідуалізації покарання, а також забезпечить єдність судової практики при призначенні покарання.
