Зміст висновку, від якого просила відступити колегія суддів, полягав в тому, що ухвала суду першої інстанції про передачу справи на розгляд іншого суду (п. 6 ч. 1 ст. 294 КАС України) не включена до переліку, наведеного в ч. 2 ст. 328 КАС України, а тому не підлягає касаційному оскарженню.
Відмовляючи у прийнятті справи до свого розгляду ВПВС в ухвалі https://reyestr.court.gov.ua/Review/138502304 від 15.07.2026 у справі № 450/2430/24 звернула увагу на те, що питання про перелік ухвал суду першої інстанції, які після їх перегляду в апеляційному порядку є предметом касаційного оскарження, вже було предметом її розгляду.
У постанові від 10.09.2025 у справі № 367/252/24 ВПВС сформулювала висновок щодо застосування п. 2 ч. 1 ст. 389 ЦПК України (ч. 2 ст. 328 КАС України, п. 2 ч. 1 ст. 287 ГПК України), за яким ухвали суду першої інстанції, перелік яких міститься у зазначених процесуальних нормах, після їх перегляду в апеляційному порядку є предметом касаційного оскарження незалежно від результату їх перегляду судом апеляційної інстанції.
ВПВС формулювала цей висновок з огляду на те, що ухвали, зазначені у п. 2 ч. 1 ст. 389 ЦПК України, зокрема й ухвали про відмову у відкритті провадження у справі, закриття провадження у справі, повернення позовної заяви та залишення її без розгляду за своєю суттю, завжди стосуються питання забезпечення учасникам справи доступу до правосуддя та реалізації ними права на ефективний захист порушених прав належним і справедливим судом, і саме тому законодавець визначив можливість перегляду зазначеного фундаментального процесуального питання найвищим судом у системі судоустрою України.
Касаційне оскарження ухвал можливе лише з дотриманням учасниками справи принципу інстанційності, тобто із самим фактом перегляду таких ухвал в апеляційному порядку, тоді як перелік самих ухвал визначений безпосередньо законодавцем.
Ухвала суду першої інстанції щодо передачі справи на розгляд іншого суду законодавцем не включена, адже вона не перешкоджає подальшому провадженню у справі.
Отже, коло ухвал суду першої інстанції, які є предметом касаційного оскарження, визначається винятково переліком, установленим законодавцем, і не може бути розширене чи звужене судом.
