Узагальнення судової практики Верховного суду у справах про усунення від спадкування на підставі частини п'ятої статті 1224 ЦК України.
Пропонуємо Вашій увазі аналіз судової практики у справах про усунення від спадкування на підставі частини п'ятої статті 1224 ЦК України. В підбірці судових рішень коротко і узагальнююче наведено позиції Верховного Суду на які він посилається.
1. Вимога про усунення спадкоємця від права на спадкування може бути пред`явлена особою, для якої таке усунення зумовлює пов'язані зі спадкуванням права
Постанова Верховного Суду від 15 березня 2023 року у справі № 202/7582/18
https://reyestr.court.gov.ua/Review/109592620
У позові відмовлено тому що вимога про усунення спадкоємця від права на спадкування може бути пред`явлена особою, для якої таке усунення зумовлює пов`язані зі спадкуванням права (збільшення частки у спадщині, зміна черговості одержання права на спадкування), одночасно з її позовом про одержання права на спадкування з підстав, визначених у частині другій статті 1259 ЦК України;відсутність порушеного, невизнаного або оспореного відповідачем приватного (цивільного) права (інтересу) позивача є самостійною підставою для відмови в позові;
2. Ухилення особи від надання допомоги спадкодавцеві характеризується умисною формою вини.
Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 15 вересня 2022 року у справі № 314/3460/20
https://reyestr.court.gov.ua/Review/106264502
У задоволенні позову про усунення від спадкування відмовлено, оскільки суд при вирішенні справи про усунення особи від права на спадкування повинен установити як факт ухилення особи від надання спадкодавцеві допомоги, так і факт перебування спадкодавця в безпорадному стані через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво та потребу спадкодавця в допомозі цієї особи.
Ухилення особи від надання допомоги спадкодавцеві, який потребує допомоги, полягає в умисних діях чи бездіяльності особи, спрямованих на ухилення від обов`язку забезпечити підтримку та допомогу спадкодавцю, тобто ухилення, пов`язане з винною поведінкою особи, яка усвідомлювала свій обов`язок, мала можливість його виконувати, але не вчиняла необхідних дій. Таким чином, ухилення характеризується умисною формою вини.
3. Спадкоємець повинен мати матеріальну та фізичну змогу надавати допомогу спадкодавцю, який її потребує.
Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Черняк Ю. В. (суддя-доповідач), Воробйової І. А., Гулька Б. І.,від 14.02.2022 року у справі № 296/12034/18
https://reyestr.court.gov.ua/Review/103320211
У позові відмовлено оскільки під безпорадним станом слід розуміти безпомічність особи, неспроможність її своїми силами через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво фізично та матеріально самостійно забезпечити умови свого життя, у зв`язку чим ця особа потребує стороннього догляду, допомоги та піклування.
Ухилення особи від надання допомоги спадкодавцеві, який потребував допомоги, полягає в умисних діях чи бездіяльності особи, спрямованих на уникнення від обов`язку забезпечити підтримку та допомогу спадкодавцю, тобто ухилення, пов`язане з винною поведінкою особи, яка усвідомлювала свій обов`язок, мала можливість його виконувати, але не вчиняла необхідних дій.
Крім того, підлягає з`ясуванню судом питання, чи потребував спадкодавець допомоги від спадкоємця за умови отримання її від інших осіб, чи мав спадкоємець матеріальну та фізичну змогу надавати таку допомогу.
При цьому відповідно до частини п`ятої статті 1224 ЦК України має значення сукупність обставин: ухилення особи від надання спадкодавцеві допомоги при можливості її надання; перебування спадкодавця в безпорадному стані, потреба спадкодавця в допомозі саме цієї особи. Лише при одночасному настанні наведених обставин і доведеності зазначених фактів в їх сукупності спадкоємець може бути усунутий від спадкування.
Дані обставини, які є необхідними для усуненн від спадкування позивачем доведено не було.
4. Для усунення від спадкування потрібно довести, що спадкодавець просив допомогу саме у спадкоємця.
Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 31 травня 2022 року у справі № 308/4006/18
https://reyestr.court.gov.ua/Review/104539436
Верховний суд залишив у силі Постанову апеляційного суду, якою у позові про усунення від права на спадкування відмовлено і яка мотивована тим, що матеріали справи не містять доказів, які б підтверджували, що спадкодавець перебував у безпорадному стані й потребував сторонньої допомоги, а також, що спадкодавець просив про допомогу у відповідача, а останній, маючи реальну можливість, свідомо ухилявся від обов`язку щодо її надання. Наявність у спадкодавця інвалідності другої групи не може підтверджувати факту безпорадного стану даної особи та потреби сторонньої допомоги та догляду.
5. Підлягає з'ясування судом питання, чи потребував спадкодавець допомоги від спадкоємця за умови отримання її від інших осіб, чи мав спадкоємець матеріальну та фізичну змогу надавати таку допомогу.
Постанова Верховного Судуу складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: головуючого - Грушицького А. І., суддів: Ігнатенка В. М., Литвиненко І. В., Петрова Є. В. (суддя-доповідач), Пророка В. В., від 01 березня 2023 року у справі № 750/2766/21
https://reyestr.court.gov.ua/Review/109592759
Верховний суд залишив у силі рішення суду першої інстанції, яким відмовлено у задоволенні позову про усунення від спадкування виходячи із того, що позивач не надав належних та допустимих доказів перебування спадкодавця в безпорадному стані та потреби спадкодавця в допомозі саме відповідача, враховуючи його проживання разом із позивачем.
Також Верховний суд зазначив, що для задоволення позовних вимог у справах про усунення від права на спадкування відповідно до частини п`ятої статті 1224 ЦК України має значення сукупність таких обставин: ухилення особи від надання спадкодавцеві допомоги при можливості її надання; перебування спадкодавця в безпорадному стані; потреба спадкодавця в допомозі саме цієї особи. Лише при одночасному настанні наведених обставин та їх доведеності у сукупності спадкоємець може бути усунений від спадкування.
Позбавлення особи права спадкувати - це захід, що має застосовуватися лише в крайньому випадку з урахуванням, передусім, характеру поведінки відповідача.
Безпорадним слід розуміти стан особи, зумовлений похилим віком, тяжкою хворобою або каліцтвом, коли вона не може самостійно забезпечити умови свого життя, потребує стороннього догляду, допомоги та піклування.
Ухилення особи від надання допомоги спадкодавцеві, який її потребував, полягає в умисних діях чи бездіяльності особи, спрямованих на уникнення від обов`язку забезпечити підтримку та допомогу спадкодавцю, тобто ухилення пов`язане з винною поведінкою особи, яка усвідомлювала свій обов`язок, мала можливість його виконувати, але не вчиняла необхідних дій. Факт ухилення особи від виконання обов`язку щодо утримання спадкодавця встановлюється судом за заявою заінтересованої особи (інших спадкоємців або територіальної громади).
Крім того, підлягає з`ясуванню судом питання, чи потребував спадкодавець допомоги від спадкоємця за умови отримання її від інших осіб, чи мав спадкоємець матеріальну та фізичну змогу надавати таку допомогу.