Чи є доцільним сплачувати за земельну ділянку податки (яка не сформована та не має кадастрового номеру) задля можливості визнання права власності на неї за набувальною давністю? Та у користувача є лише свідки його добросовісного користування?
Яка судова перспектива у цієї справи?
1️⃣По-перше, якщо проаналізувати реєстр судових рішень, звісно пишемо про свій особистий досвід, то не зустрічали жодного рішення щодо визнання права власності на земельну ділянку з підстав передбачених статтею 344 Цивільного Кодексу України . Якщо, у Вас є такі приклади, прохання, поділитися в коментарях;
2️⃣По-друге, зверніть увагу, які висновки зробила колегія суддів Верховного суду по справі № 318/1274/18 від 20.01.2021 року.
Дуже коротко, по справі: позивач набув право власності на житловий будинок за договором дарування, однак, земельна ділянка під будинком все ще рахується у власності за померлою (теща позивача). Також позивач зазначає що володіє житловим будинком та відкрито користується земельною ділянкою більше 15 років, доглядає за прибудинковою територією, слідкує за її станом та оскільки він не має правовстановлюючих документів на земельну ділянку, єдиним способом набути право власності на землю можливо лише за рішенням суду.
Висновки суду: володіння є добросовісним, якщо особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності; володіння визнається відкритим, якщо особа не приховувала факт знаходження майна в її володінні. Володіння визнається безперервним, якщо воно не переривалось протягом всього строку набувальної давності.
Разом із цим добросовісність свідчить про те, що володілець майна не знав і не міг знати про те, що він володіє чужим майном, тобто ті обставини, які обумовили його володіння, не давали і не могли давати володільцю сумніву щодо правомірності його володіння майном.
Тобто, давність володіння є добросовісною, якщо особа при заволодінні майном не знала і не повинна була знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності.
За набувальною давністю може бути набуто право власності на нерухоме майно, яке не має власника, або власник якого невідомий, або власник відмовився від права власності на належне йому нерухоме майно та майно, що придбане добросовісним набувачем і у витребуванні якого його власнику було відмовлено.
Позов про право власності за давністю володіння не може заявляти особа, яка володіє майном за волею власника і завжди знала, хто є власником.
Які мої особисті висновки, щодо аналізу рішення? Визнання права власності за давністю володіння не можливо на землі державної, комунальної власності та землі колишніх КСП, не дивлячись на сплачені податки та безперервне володіння.
А саме, по вищезазначеному рішенню, суд дає підказку, рухатися в напрямку єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованих на неї споруд. Тобто позиватися на підставі статті 120 Земельного Кодексу.
