Законопроєкт про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини не відповідає зобовʼязанням України для вступу до ЄС та необґрунтовано розширює коло суб’єктів контролю Омбудсмана, зокрема на громадські об’єднання.
Про це йдеться в аналізі проєкту закону, який провели аналітики Центру прав людини ZMINA.
У квітні 2025 року в парламенті зареєстрували законопроєкт № 13181 “Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини”. Згідно з пояснювальною запискою, документ спрямований на вдосконалення правових засад діяльності Омбудсмана та підвищення його інституційної спроможності відповідно до міжнародних стандартів захисту прав людини.
У квітні 2025 року в парламенті зареєстрували законопроєкт № 13181 “Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини”. Згідно з пояснювальною запискою, документ спрямований на вдосконалення правових засад діяльності Омбудсмана та підвищення його інституційної спроможності відповідно до міжнародних стандартів захисту прав людини.
У травні в Раді зареєстрували ще три пов’язані з ним законопроєкти – про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо вдосконалення правових засад діяльності Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, про внесення змін до Цивільного процесуального кодексу України та Закону України “Про судовий збір” щодо вдосконалення правових засад діяльності Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, а також про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо вдосконалення правових засад діяльності Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.
У травні у Верховній Раді зареєстрували три законопроєкти, що передбачають зміни до низки кодексів і законів для покращення діяльності Уповноваженого з прав людини, серед яких Бюджетний кодекс, Цивільний процесуальний кодекс, закон про судовий збір, а також Кодекс про адміністративні правопорушення, Кримінальний та Кримінальний процесуальний кодекси.
Усі зареєстровані проєкти законів мають у комплексі підвищити ефективність діяльності Омбудсмана та посилити його вплив на ситуацію з правами людини в Україні. Нова редакція Закону України “Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини” передбачає позитивні норми, зокрема:
- зниження вікового цензу для кандидатів на посаду Уповноваженого із 40 до 35 років;
- впровадження процедури призначення на посаду з чітким визначенням строків та перелік документів, які подає кандидат на посаду;
- право звертатися з пропозицією щодо ратифікації міжнародних договорів у сфері прав людини;
- право сприяти документуванню воєнних злочинів та грубих порушень прав людини;
- сприяння поверненню громадян України з території держави-агресора та виїзду їх з тимчасово окупованої території;
- можливість звернення до парламенту з пропозицією створення тимчасової слідчої або спеціальної комісії;
- моніторинг дотримання прав і свобод людини.
Зрештою, як зазначили експерти ZMINA, частину пропозицій, наданих представниками національних правозахисних організацій та підтриманих експертами Ради Європи і Європейської мережі національних інститутів з прав людини (ENNHRI), не врахували й не внесли до зареєстрованого у Верховній Раді України законопроєкту. Зокрема, йдеться про процедури висування та призначення Омбудсмана.
“Комплексний аналіз законопроєктних ініціатив, які зареєстровані в парламенті для підвищення ефективності діяльності Уповноваженого (реєстр. №№ 13181, 13248, 13249, 13250), дозволяє зробити висновок, що їх ухвалення не забезпечує повною мірою приведення національного законодавства у відповідність до міжнародних стандартів та найкращих практик діяльності Національної інституції в сфері прав людини (НІПЛ)“, – зазначили аналітикині.
Основні зауваження експерток такі:
- Зберігається непрозора та неінклюзивна процедура обрання та призначення на посаду Уповноваженого, що не відповідає міжнародним стандартам і принципам (“Паризькі принципи” ООН та “Венеційські принципи” Ради Європи). Законопроєкт № 13181 не передбачає участі громадськості: право пропонувати кандидатуру Уповноваженого мають лише голова Верховної Ради або не менш ніж одна четверта народних депутатів від конституційного складу.
- Цей законопроєкт прямо суперечить Дорожній карті з питань верховенства права, затвердженій урядом 14 травня 2025 року, бо не враховує всіх стандартів та принципів, вказаних у ній. Особливо важливо виконати рекомендацію Ради Європи CM/Rec(2019)6, яка передбачає розширення кола осіб і організацій, що можуть подавати кандидатури на посаду Уповноваженого, а також змінити виборчі вимоги.
- Пропонується, щоб Омбудсман вносив подання щодо усунення виявлених порушень прав людини не лише до органів державної влади та місцевого самоврядування, а й до громадських об’єднань, підприємств, установ, організацій. Ці положення, як звертають увагу експерти, виходять за межі суті мандата Уповноваженого та суперечать Конституції України.
