Здається, літо у розпалі, парки зеленіють, а затінок від дерев — це найкраще, що рятує нас серед розпеченого бетону та асфальту.
Ми обожнюємо затишні сквери, але часто обурюємося, коли бачимо зламані гілки, «лисі» після радикального кронування стовбури або занедбані газони.
Тоді виникає класичне питання: «Хто за цим взагалі має стежити і до кого пред'являти претензії?»
Усі відповіді прописані у Правилах утримання зелених насаджень у населених пунктах України. Давайте розберемо ключові моменти, які повинен знати кожен мешканець та підприємець.
Хто «законний господар» дерева у вашому районі?
Відповідальність за кожне дерево, кущ чи газон чітко розмежована (п. 5.5 Правил):
• Комунальні об'єкти (парки, сквери, бульвари, вулиці): За них відповідають балансоутримувачі — спеціалізовані підприємства зеленого господарства, які місто обирає на конкурсних засадах. Догляд за деревами на вулицях і площах мають проводити виключно профі, які мають спецтехніку та кваліфікацію (п. 5.).
• Території установ та підприємств: Офіси, магазини, заводи зобов'язані власним коштом утримувати зелені насадження на своїй ділянці.
• Будівельні майданчики: Від моменту відведення землі під будівництво і до здачі об'єкта за кожну гілочку головою відповідає забудовник.
• Приватний сектор: Твій двір та прилегла ділянка — відповідальність власника садиби.
• Пустирі та «нічийні» зони (безхазяйні території): Якщо у ділянки немає власника, за неї автоматично відповідає місцева рада.
Бізнес, архітектура та «пайова участь»: про що мовчать підприємці?
Якщо ви володієте будівлею, магазином чи МАФом на території загального благоустрою, закон покладає на вас серйозні обов'язки (п. 5.3):
1. Прилегла територія: Ви зобов'язані належно утримувати закріплену за вами прилеглу територію на умовах договору з балансоутримувачем.
2. Пайова участь: Альтернатива — брати фінансову (пайову) участь в утриманні всього об'єкта. Межі цієї території у Києві визначає КМДА (п. 5.4).
3. Табу на самодіяльність: Навіть якщо ви хочете «оновити» пам'ятник чи пофарбувати паркову скульптуру поруч зі своїм закладом — без погодження з архітектурними органами це суворо заборонено (п. 6.2). Дотримання первісного архітектурного рішення — обов'язок.
Суворий чек-лист для забудовників (контролюємо разом)
Під час проведення будь-яких робіт забудовник зобов'язаний діяти за ювелірними правилами (п. 7.6):
• Жодного складування: Будівельні матеріали чи важка техніка не можуть стояти ближче ніж 2,5 метри від дерева та 1,5 метри від чагарника.
• Дистанція для траншей: Копати канави глибше 1 метра для прокладання мереж можна на відстані не менше 2 метрів від дерева.
• Лунки свободи: При асфальтуванні дворів обов'язково залишаються пристовбурові лунки навколо наявних дерев.
• Збереження ґрунту: Родючий шар землі не можна засипати сміттям — його знімають, складують і використовують для майбутнього озеленення.
Хто платить за пошкодження та «самосіви»?
Закон захищає зелені насадження дуже агресивно.
Балансоутримувач має законне право розраховувати збитки та подавати позови до суду проти порушників (п. 6.1).
Що цікаво: охороні підлягають навіть дерева, які виросли самі («самосівом»). Якщо в охоронній зоні ліній електропередач вчасно не прибрали самостійно виросле дерево, і воно досягло діаметра 5 см і більше біля кореня, то за його видалення доведеться сплатити повну відновну вартість (п. 7.1)!
Юридичний висновок:
Зелений благоустрій міста — це не хаотичний процес, а чітка зона юридичної відповідальності. Якщо під вашими вікнами нищать дерева або забудовник засипає коріння вікових дубів цеглою — закон повністю на вашому боці, і винних можна (і треба) притягати до фінансової відповідальності.
Корисні посилання: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0880-06#Text
