кіберполіція

Перебуваючи в транспорті отримала дзвінок від працівника банку, який повідомив що з мого рахунку намагаються зняти кошти та перевести на сумнівну картку, терміново необхідно назвати номер своєї картки, термін дії та код для ідентифікації та зупинки транзакції.

Телефонують з банку під виглядом працівників і виманюють реквізити карти, код (або від імені державних установ чи операторів мобільного зв’язку)

Популярність маркетплейсів серед українців зростає, що створює поле діяльності для шахраїв. Одна з найпоширеніших схем аферистів – фішингові посилання, які імітують вигляд маркетплейсів та мають на меті виманити дані банківських карток.

Як захистити себе від фішинг-афери на маркетплейсах: поради для українців

Сьогодні хочемо поговорити про те, як важливо вміти не тільки створювати надійні паролі, але й знати, як їх зберігати.

Друзі, ми впевнені що, багато хто з вас, використовує браузер для збереження паролів. Але ви маєте розуміти, що зберігати паролі в браузері – як залишати ключі під килимком перед дверима. Начебто зручно, але чи дійсно безпечно? Давайте разом розберемося, чому краще позбутися цієї звички і знайти більш надійні способи захистити свої дані.

Працівники одного з відділень банку без відома клієнтів перевипускали їх банківські картки і знімали гроші з рахунків. Сума завданих збитків перевищує мільйон гривень. Фігурантам повідомлено про підозри.

Про це повідомляє Нацполіція.

Так, кіберполіцейські Львівщини спільно зі слідчими ГУНП області та працівниками обласного управління СБУ за процесуального керівництва Львівської обласної прокуратури викрили працівників одного з відділень банку, які привласнювали кошти з рахунків певної категорії клієнтів.

Пенсійний фонд України спільно з Департаментом кіберполіції повідомляють, що в онлайн-медіа (особливо в Telegram-каналах) невідомі поширили інформацію, що з лютого 2025 року розмір пенсій буде відкореговано і вони збільшаться майже в півтора раза.

Зокрема, повідомляється, що для отримання оновлених виплат, пенсіонери, залежно від їх вікової категорії (50-55, 55-65, 65-70, понад 70 років) мають перейти за посиланням та дізнатись про суму коригування.

Будьте уважні – це маніпуляція і фейк!

Російська пропаганда – це війна. Дезінформація в мережі негативно впливає на свідомість людей та хід війни в цілому, тому користувачі мережі Інтернет мають завжди бути обачними та вміти розпізнавати фейки, пропаганду та дезінформацію.

Проект «BRAMA» представлено у популярних месенджерах Telegram, Viber та Whatsapp, а також, соціальних мережах Facebook, Instagram та ТікТок. Загальна кількість учасників понад 200 тис.

Керівництво Національного музею історії України звернулося до правоохоронців, коли виявили оголошення на одному з онлайн-аукціонів, де намагались продати унікальну трикутну срібну накладку, густо декоровану штемпелем, черню та ртутним золоченням.

Кіберполіцейські Хмельниччини спільно з дізнавачами Шепетівського РУП ГУНП області за заявою Національного музею історії України запобігли незаконному продажу рідкісного об'єкта культурної спадщини, якому понад 1500 років.

Зловмисники в соцмережах відстежують публічні повідомлення людей, які шукають інформацію про близьких, які перебувають у неволі та використовують їхній вразливий емоційний стан та виманюють особисті дані.

У інфографіці від Омбудсмана та Кіберполіції розповіли про те, ким можуть представлятися такі особи і яку інформацію намагаються дізнатися. А також основні рекомендації для громадян щодо захисту від шахраїв. 

Кіберполіція заблокувала телеграм-канал, адміністратори якого вимагали гроші за видалення образливого та недостовірного контенту.
 
Йдеться про онлайн-спільноту, де поширювалась інформація про учнів навчальних закладів Івано-Франківщини. Зловмисники вимагали у жертв кібернасильства гроші за видалення контенту, який принижував їхню гідність та шкодив репутації. 

Кіберполіцейські Львівщини знешкодили злочинну організацію, учасники якої привласнювали кошти з банківських рахунків українців.

Зокрема, зловмисники розсилали фішингові посилання, за допомогою яких отримували доступ до інтернет-банкінгу жертв. У такий спосіб аферисти привласнили щонайменше 800 тис. грн. Наразі шістьом фігурантам слідчі повідомили про підозру за низкою статей Кримінального кодексу України. 

«Працювали» ділки за кількома схемами та мали доступ до розгалуженої мережі дропів.