Недопустимість НСРД через проведення до внесення відомостей в ЄРДР про початок ДР

Дата: 29.05.2025 10:31

25.09.2023 ОП ККС ВС

№ 208/2160/18 Випадок самостійного виявлення правопорушення під час проведення НСРД не потребує заяв / рапортів про злочин. Достатньою підставою є наявність об’єктивних даних. Вплив на допустимість доказів у такому випадку відсутній

https://reyestr.court.gov.ua/Review/113817314

За приписами ч. 1 ст. 214 КПК слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР), розпочати розслідування.

Отже, початок досудового розслідування пов`язується з надходженням або самостійним виявленням слідчим, прокурором із будь-якого джерела обставин інформації, що може свідчити про вчинення кримінального правопорушення.

Самостійне виявлення кримінального правопорушення з будь-якого джерела слідчим чи прокурором означає, що ці суб`єкти кримінального процесу самі, незалежно від чиїхось заяв і повідомлень, виявляють ознаки кримінального правопорушення, зокрема, під час здійснення досудового розслідування іншого кримінального правопорушення в ході отримання й оцінки відповідних фактичних даних.

Підставою внесення до ЄРДР відповідних відомостей є наявність у них об`єктивних фактичних даних, які б дійсно свідчили про існування фактів та обставин, які у своїй сукупності вказують на ознаки вчинення кримінального правопорушення, про що вже зазначав Верховний Суд у постанові від 30 вересня 2021 року (справа № 556/450/18, провадження № 51-4229км20).

До матеріалів справи долучено доручення слідчого СВ Кам`янського ВП ГУНП в Дніпропетровській області начальникові УПН ГУНП в Дніпропетровській області про проведення слідчих (розшукових) дій (НСРД) у порядку ст. 40 КПК, де відображені відомості про те, що в рамках досудового розслідування кримінального провадження № 12017040160002003 за ч. 1 ст. 309, ч. 1 ст. 263 КК працівники отримали інформацію про мешканця м. Кам`янського, який на території вказаного міста займається незаконним збутом наркотичного засобу «опій».

За витягом із ЄРДР № 12018040160000063 від 09 січня 2018 року відомості про кримінальне правопорушення за ч. 2 ст. 307 КК внесені на підставі матеріалів правоохоронних органів, за якими особа, яка мешкає в м. Кам`янському, здійснює незаконний збут особливо небезпечного наркотичного засобу «опій» за місцем свого проживання та в інших місцях міста.

Об`єднана палата звертає увагу, що спеціальні вимоги встановлені саме щодо прийняття та реєстрації заяв і повідомлень (усних чи письмових), які спрямовують до правоохоронного органу треті особи, де, наприклад, за вимогами ст. 8 Закону України від 12 листопада 2015 року № 794-VIII «Про Державне бюро розслідувань» заяви чи повідомлення про кримінальні правопорушення або про необґрунтовані активи, у яких не зазначені прізвище, ім`я, по батькові (найменування) потерпілого або заявника, розглядаються за умови, що відповідна інформація стосується конкретної особи або містить фактичні дані про вчинення тяжкого чи особливо тяжкого злочину, які можуть бути перевірені, й усі отримані із заяв і повідомлень, а також виявлені з інших джерел відомості про обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, вносяться до ЄРДР у порядку, передбаченому КПК.

Процесуальні наслідки, визначені в ч. 8 ст. 223 КПК, у разі проведення слідчих (розшукових) дій (далі - СРД) після закінчення строків досудового розслідування, у системному взаємозв'язку з положеннями ч. 3 ст. 214 КПК недвозначно вказують на те, що недійсними є СРД (НСРД), вчинені до внесення відповідних відомостей до ЄРДР, а отримані внаслідок них докази є недопустимими (за винятком випадків, визначених у ч. 3 вказаної статті).

З урахуванням приписів ч. 3 ст. 214 КПК здійснення досудового розслідування до внесення відомостей до реєстру або без такого внесення не тільки не допускається, а і тягне за собою відповідальність, встановлену законом, тобто обов'язок зазнати осуду з боку держави за протиправну поведінку та перетерпіти встановлені судовим рішенням (або іншим належним актом) обмеження особистих або майнових прав (свобод, інтересів), і законом не встановлено іншої, крім кримінальної, дисциплінарної, цивільно-правової, адміністративної відповідальності чи відповідальності в справі про адміністративне правопорушення.

При цьому у статті 86 КПК закріплено, що доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом. Законодавче закріплення положень щодо допустимості доказів та визнання їх недопустимими є гарантією забезпечення конституційних прав, свобод та законних інтересів кожного учасника кримінального провадження, їх захисту від неправомірних дій і зловживання владою особами, які здійснюють кримінальне провадження, дотримання належної процедури та ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення суду.

Попри те, що кримінальний процесуальний закон не визначає критеріїв допустимості доказів у контексті реалізації приписів ст. 86 КПК, вони визначені в доктрині кримінального процесуального права: одержання фактичних даних із належного процесуального джерела; одержання фактичних даних належним суб'єктом; одержання фактичних даних у належному процесуальному порядку; належне оформлення джерела фактичних даних.

Зазначені критерії підлягають застосуванню з урахуванням положень ч. 1 ст. 412 КПК. Загальнопоширеним і в темпоральному аспекті укоріненим у практиці застосування норм кримінального процесуального закону є такий правозастосовний підхід, за яким докази, отримані в кримінальному провадженні з грубим порушенням установленого порядку, призводять до його несправедливості в цілому, незалежно від доказової сили таких доказів і від того, чи мало їх використання вирішальне значення для засудження обвинуваченого судом.

Натомість жодна норма кримінального процесуального закону не встановлює підстав до визнання доказів недопустимими через те, що в матеріалах кримінального провадження відсутній документ або інший носій інформації, дані з якого про кримінальне правопорушення стали підґрунтям до прийняття уповноваженою особою рішення про внесення відповідних відомостей до ЄРДР.

В аспекті реалізації приписів ч. 1 ст. 214 КПК об`єднана палата не вбачає в цьому провадженні порушення вимог кримінального процесуального закону, з огляду на що відхиляє доводи сторони захисту.

05.10.2022 ККС ВС

№ 346/553/15-к Проведення НСРД до внесення відомостей про злочин в ЄРДР - недопустимість доказів

https://reyestr.court.gov.ua/Review/106744552

Разом з тим за змістом протоколу огляду та вручення від 13 грудня 2014 року для забезпечення належного проведення НСРД слідчий оглянув, серед іншого, грошові кошти, попередньо одержані від ОСОБА_2 , на які було аерозольним методом нанесено безбарвний препарат «Промінь-1». Після проведення огляду грошові кошти та інші предмети було передано ОСОБА_2 для подальшого проведення заходів з перевірки фактичних даних щодо отримання ОСОБА_1 як наркотичних засобів з метою їх подальшої передачі засудженому ОСОБА_3 , так і неправомірної вигоди в сумі 1000 грн.

За змістом протоколу НСРД контроль за вчиненням злочину від 16 грудня 2014 року, з ОСОБА_2 було проведено інструктаж щодо поведінки під час передачі коштів та наркотичного засобу, його попереджено про недопустимість вчинення дій щодо провокації (підбурювання) ОСОБА_1 як до одержання коштів, так і наркотичного засобу.

Отже, огляд коштів 13 грудня 2014 року, їх помічення, інструктаж щодо поведінки під час їх передачі як неправомірної вигоди, а також і сама НСРД усупереч приписам ст. 214 КПК були проведені до реєстрації кримінального провадження за ч. 1 ст. 368 КК, а сама НСРД контроль за вчиненням одержання службовою особою неправомірної вигоди, крім того, здійснювалася без належних процесуальних підстав.

Оскільки досудове розслідування за ст. 368 КК орган досудового розслідування розпочав до внесення відомостей до ЄРДР, суди дійшли обґрунтованого висновку про недопустимість матеріалів НСРД щодо підтвердження версії сторони обвинувачення про винуватість ОСОБА_1 у вказаному правопорушенні.

06.10.2021 ККС ВС

№ 761/17641/13-к Винесення постанови контроль за вчиненням злочину у виді імітування обстановки злочину до внесення відомостей в ЄРДР - недопустимість доказів

https://reyestr.court.gov.ua/Review/100240475

При цьому в матеріалах провадження наявна постанова прокурора від 24січня 2013року про проведення контролю за вчиненням злочину, якою прокурор доручає ГВ БКОЗ УСБУ у м. Києві провести контроль за вчиненням злочину у виді імітування обстановки злочину щодо ОСОБА_7 , та протокол огляду і вручення грошових коштів від24січня 2013року. У цьому протоколі вказано час проведення цієї дії, а саме з 12.00год. до 12.30год. (т. 1 а. с. 160-161, 163-166).

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що зазначені дії відбувались до внесення відповідних відомостей до ЄРДР, тобто до початку досудового розслідування.

З цих підстав суд першої інстанції правильно визнав недопустимими доказами постанову про проведення контролю за вчиненням злочину від 24січня 2013року та протокол огляду та вручення грошових коштів від24січня 2013року з додатком, а також похідні від них протокол за результатами виконання постанови від24січня 2013року про проведення контролю за вчиненням злочину від 25січня 2013року, висновок експерта №40/5 від 25лютого 2013року щодо дослідження вилучених в ході огляду місця події у ОСОБА_7 грошових коштів та змивів й протокол огляду місця події від 24січня 2013року в частині фіксації відомостей щодо вилучення у ОСОБА_7 грошових коштів.

10.12.2020 ККС ВС

№ 761/19749/13-к НСРД за ухвалою до внесення в ЄРДР - недопустимий доказ

https://reyestr.court.gov.ua/Review/93709241

У той же час, як вбачається з протоколу за результатами проведення НСРД щодо ОСОБА_1 від 20 лютого 2013 року, цей захід здійснювався ДОК СБУ на підставі ухвали Голови Апеляційного суду м. Києва від 04 лютого 2013 року № 01-447цт, тобто ще до внесення вказаних відомостей до ЄРДР, а тому оптичний диск № 51/1636нт із записом розмови ОСОБА_1 та ОСОБА_3 04 лютого 2013 року є недопустимим доказом у провадженні, оскільки він отриманий з порушенням вимог КПК.

12.08.2020 ККС ВС

№ 333/7457/16 НСРД недопустимий до внесення в ЄРДР 24 години

https://zakon.cc/court/document/read/91010414_ea55d972

"Відповідно до частини 1 статті 214 КПК слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до ЄРДР, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з ЄРДР. При цьому здійснення досудового розслідування до внесення відомостей до реєстру або без такого внесення не допускається і тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Згідно з пунктом 4.3.1 Інструкції про організацію проведення негласних слідчих (розшукових) дій та використання їх результатів у кримінальному провадженні, затвердженої наказом Генеральної прокуратури України, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Міністерства фінансів України, Міністерства юстиції України від 16 листопада 2012 року № 114/1042/516/1199/936/1687/5 (далі - Інструкція), якщо в результаті проведення негласної слідчої (розшукової) дії виявлено ознаки кримінального правопорушення, яке не розслідується в даному кримінальному провадженні, слідчим або уповноваженим оперативним підрозділом невідкладно складається протокол, що не пізніше 24 годин з моменту виявлення ознак зазначеного кримінального правопорушення надається прокурору, який здійснює нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва.

Однак за фактом вчинення ОСОБА_1 протиправних дій за епізодами від 23 березня, 09 та 13 жовтня, 03 листопада 2015 року, відомості до ЄРДР внесено лише 11 серпня 2016 року, а тому докази, покладені в основу обвинувачення ОСОБА_1 , у тому числі і носії інформації - DVD-R диски, на неврахування яких посилається скаржник, отримано з порушенням встановленої процесуальної процедури та є недопустимими."

12.08.2020 ККС ВС

№ 333/7457/16 Про недопустимість НСРД через порушення вимог ч. 1 ст. 214 КПК (епізод вчинення злочину іншою особою внесено не протягом 24 год.)

https://reyestr.court.gov.ua/Review/91010414

За встановлених фактичних обставин кримінального провадження, на підставі доказів, досліджених та оцінених з точки зору належності, допустимості та достовірності у судовому засіданні, місцевий суд дійшов висновку про відсутність в діях ОСОБА_6 складу інкримінованого йому кримінального правопорушення у частині обвинувачення його у повторному незаконному придбанні, зберіганні з метою збуту, незаконному збуті особливо небезпечних наркотичних засобів за епізодами від 23 березня, 09 та 13 жовтня, 03 листопада 2015 року, а також про недоведеність вчинення ОСОБА_6 повторного незаконного придбання, зберігання з метою збуту, незаконного збуту особливо небезпечних психотропних речовин за епізодами від 23 березня, 09 жовтня, 03листопада 2015 року.

Приймаючи таке рішення, місцевий суд встановив, що 14 січня 2015 року до ЄРДР за № 12015080000000021 внесено відомості про вчинення ОСОБА_10 кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 307 КК.

Постановами прокурора від 04 березня та 08 жовтня 2015 року № 04/2/4-797т та№04/2/4-3489т у вищезазначеному кримінальному провадженні для отримання доказів злочинної діяльності проведено контроль за вчиненням злочину у формі оперативної закупки. Згідно з протоколами про результати контролю за вчиненням злочину від 23березня, 09 та 13 жовтня, 03 листопада 2015 року, проведеного на підставі вищезазначених постанов, було виявлено обставини, які вказують на вчинення ОСОБА_6 протиправних дій.

Відповідно до частини 1 статті 214 КПК слідчий, прокурор невідкладно, але непізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до ЄРДР, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з ЄРДР. При цьому здійснення досудового розслідування до внесення відомостей до реєстру або без такого внесення не допускається і тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Згідно з пунктом 4.3.1 Інструкції про організацію проведення негласних слідчих (розшукових) дій та використання їх результатів у кримінальному провадженні, затвердженої наказом Генеральної прокуратури України, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Міністерства фінансів України, Міністерства юстиції України від 16листопада 2012 року № 114/1042/516/1199/936/1687/5 (далі Інструкція), якщо в результаті проведення негласної слідчої (розшукової) дії виявлено ознаки кримінального правопорушення, яке не розслідується в даному кримінальному провадженні, слідчим або уповноваженим оперативним підрозділом невідкладно складається протокол, що не пізніше 24 годин з моменту виявлення ознак зазначеного кримінального правопорушення надається прокурору, який здійснює нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва.

Однак за фактом вчинення ОСОБА_6 протиправних дій за епізодами від 23березня, 09 та 13 жовтня, 03 листопада 2015 року, відомості до ЄРДР внесено лише 11 серпня 2016 року, а тому докази, покладені в основу обвинувачення ОСОБА_6 , утому числі і носії інформації DVD-R диски, на неврахування яких посилається скаржник, отримано з порушенням встановленої процесуальної процедури та є недопустимими.

17.01.2019 ККС ВС

№ 740/1244/16-к За загальним правилом, слідчі (розшукові) дії, негласні слідчі (розшукові) дії можуть проводитися лише в розпочатому кримінальному провадженні, відомості про яке занесені до ЄРДР

https://reyestr.court.gov.ua/Review/79365443

Крім того, заслуговує на увагу той факт, що під час апеляційного розгляду, апеляційний суд залишив поза увагою те, що докази, які він поклав в основу обвинувального вироку, були зібрані ще до внесення відомостей за ч. 2 ст. 309 КК України до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Статтею 214 КПК чітко регламентовано, що досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Здійснення досудового розслідування до внесення відомостей до реєстру або без такого внесення не допускається.

Суд звертає увагу, що за загальним правилом, слідчі (розшукові) дії, негласні слідчі (розшукові) дії можуть проводитися лише в розпочатому кримінальному провадженні, відомості про яке занесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань та не можуть проводитися після закінчення строків досудового розслідування. Будь-які слідчі (розшукові) дії, проведені з порушенням цього правила, є недійсними, а встановлені внаслідок них докази - недопустимими (ч. 3 ст. 214, ч. 8 ст. 223, ст. 219 КПК України).

Категорія ст. 246 КПК «Підстави проведення НСРД та недопустимість доказів».

Вас також можуть зацікавити інші категорії у цій статті:

1. Доручення оперативному підрозділу про виконання НСРД

2. Недопустимість через відсутність повноважень оперуповноваженого

3. Недопустимість через відсутність повноважень слідчого

4. Слідчого не зазначено в ухвалі про дозвіл на проведення НСРД

5. У протоколі не зазначачено особу, якій доручено відеофіксацію

6. Недопустимість через неналежне залучення інших осіб до НСРД

7. Недопустимість через порушення щодо осіб, відносно яких проводиться НСРД

8. Недопустимість через рапорт за результатом пошукового заходу

9. Недопустимість через невнесення в ЄРДР, неправильну кваліфікацію, перекваліфікацію, тощо

• Штучна кваліфікація