Кредитні правовідносини та відстрочки в умовах воєнного стану

Кравец
Ростислав Кравец
Адвокат, Старший партнер в АО "Кравец и Партнеры"

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» на території України було введено воєнний стан строком на 30 діб. Надалі, Указом Президента України №2119-ІХ «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», його було продовжено з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року ще на 30 діб.

На превеликий жаль під час війни в Україні багато людей втратили джерело доходу, були змушені покинути свій дім, або ж переїхати до іншої країни, що значним чином ускладнило погашення взятих на себе грошових зобов’язань, у зв’язку з чим наразі є актуальним питання погашення кредиту.

З метою полегшення ситуації для українців-позичальників на час війни та післявоєнного відновлення економіки було прийнято Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» від 15.03.2022 № 2120-IX, який набрав чинності 17.03.2022 року.

Так, вищевказаним законом було внесено зміни до Цивільного кодексу України, а також до Закону України «Про споживче кредитування», відповідно до яких починаючи з 24 лютого 2022 року та у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов’язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем, до позичальника не можуть бути застосовані штрафні санкції за таке прострочення.

Окрім того, кредитору забороняється збільшувати процентну ставку за користування кредитом з причин інших, ніж передбачені частиною четвертою статті 1056-1 Цивільного кодексу України, у разі невиконання зобов’язань за договором про споживчий кредит у період воєнного стану.

Важливо зауважити, що позичальник звільняється від оплати штрафних санкцій виключно на заборгованість, яка виникла починаючи з 24 лютого 2022 року.

Окрім того, вищевказаним законом, було внесено зміни до Закону України «Про іпотеку», згідно з якими у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування щодо нерухомого майна, що належить фізичним особам та перебуває в іпотеці за споживчими кредитами, зупиняється дія статті 37 (у частині реалізації права іпотекотримача на набуття права власності на предмет іпотеки), статті 38 (у частині реалізації права іпотекотримача на продаж предмета іпотеки), статті 40 (у частині виселення мешканців із житлових будинків та приміщень, переданих в іпотеку, щодо яких є судове рішення про звернення стягнення на такі об’єкти), статей 41, 47 (у частині реалізації предмета іпотеки на електронних торгах) цього Закону.

Тож, на період дії воєнного стану в Україні, а також 30 днів після його скасування в разі наявності заборгованості за кредитним договором позичальника не може бути висилено з нерухомості, що перебуває в іпотеці, а також таке майно не може бути ніяким чином реалізовано чи відчужено на користь іпотекотримача та третіх осіб.

Важливо зауважити, що згідно зі змінами внесених до Закону України «Про іпотеку» є неважливим з якого часу у Позичальника виникла заборгованість, тобто навіть якщо у боржника була заборгованість до введення на території України воєнного стану його нерухоме майно яке перебуває в іпотеці за кредитним договором не може бути відчужене в примусовому порядку, а боржника не може бути виселено з такого майна.

Разом з тим, варто зазначити, що вищевказана зміна стосується виключно боржників фізичних осіб, а також розповсюджується на кредити, які були оформлені до 24 лютого 2022 року.

Резюмуючи вищевикладене, можна сказати, що Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану», було введено так звані кредитні канікули на час війни та у 30-денний строк після дня її припинення, під час яких:

— громадяни не несуть відповідальність перед кредитором, якщо прострочать зобов’язання за кредитом;

  • у випадку прострочення зобов’язань за кредитом не буде нараховано жодні штрафні санкції, зокрема штрафи, пені та інші платежі, які вказані у кредитному договорі;
  • кредитор не має права підіймати процентну ставкуза користування кредитом у випадку невиконання зобов’язань. За винятком, коли договір передбачає встановлення змінюваної процентної ставки;
  • всі штрафи, пені та інші платежі, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит, нараховані з 24.02.2022 року за прострочення виконання зобов’язань за кредитним договором, підлягають списанню.

Разом з тим, законодавство України, не передбачає скасування нарахування відсотків за користування кредитними коштами, а отже таке нарахування є абсолютно правомірним.

Варто також звернути увагу, що для забезпечення здійснення розрахунків населення в умовах воєнного стану Кабінет міністрів України ще 02.03.2022 прийняв розпорядження № 198-р яким з метою забезпечення життєдіяльності населення в умовах воєнного стану дозволив фізичним особам здійснювати видаткові операції з рахунків, на які накладено арешт органами державної виконавчої служби, приватними виконавцями, без урахування такого арешту за умови, якщо сума стягнення за виконавчим документом щодо такої особи не перевищує 100 000 (сто тисяч) гривень. Це розпорядження застосовується до припинення чи скасування воєнного стану.

Таким чином боржники з відкритими виконавчими провадженнями отримали змогу користуватись своїми рахунками та отримувати допомогу від держави.

Важливо зауважити, що Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану», був прийнятий виключно з метою полегшення ситуації, в цей складний час, для осіб, які мають боргові зобов’язання, разом з тим, чинне законодавство України жодним чином не скасовує необхідність погашення кредитних зобов’язань. Отже, так звані «Кредитні канікули», мають на своїй мені певне відтермінування оплати кредиту, а не його прощення. У зв’язку з чим, в разі наявності можливості продовжувати діяльність та обслуговувати позики, варто їх надалі сплачувати.