Усю країну сколихнула публікація, де на відео підлітки, мешканці міста Біла Церква, що на Київщині, знущаються над своєю знайомою дівчинкою. Чимало коментарів посипалось відразу, починаючи від «диванних експертів», які знають, кого, куди і за яке місце потрібно притягнути, і, закінчуючи медійними особами, лідерами думок в сучасному українському суспільстві, які, в свою чергу, намагаються надати ситуації максимального розголосу.
Відповідно до офіційної інформації Ювенальної Поліції України, за даним фактом порушено кримінальні провадження за ст. 189 (Вимагання), ст. 300 (Ввезення, виготовлення або розповсюдження творів, що пропагують культ насильства і жорстокості, расову, національну чи релігійну нетерпимість та дискримінацію) та ст. 127 ККУ (Катування) Кримінального кодексу України.
Також, одному із учасників вручено підозру за вчинення кримінальних правопорушень. Правоохоронцями встановлено, що тілесні ушкодження 12-річній дівчинці завдали троє неповнолітніх: ровесниця постраждалої, 15-річний та 16-річний хлопці.
Таким чином, наразі перед правоохоронцями постало нелегке завдання, а саме, належним чином, з точки зору вимог кримінального процесуального законодавства до досудового розслідування кримінальних проваджень стосовно неповнолітніх, зібрати усі докази, які суд, в подальшому, зможе покласти в основу законного рішення.
Так, відповідно до ст. 22 КК України, кримінальній відповідальності підлягають особи, яким на момент вчинення кримінального правопорушення виповнилось 16 років. Також в другій частині вищевказаної статті є вичерпний перелік статей, за які кримінальна відповідальність може настати з 14 до 16 років, в тому числі і за статтею 189 КК України, яку інкриміновану неповнолітнім.
Стосовно 16-річного співучасника, то останній є повноцінним загальним суб’єктом кримінального правопорушення, в розумінні ст. 18 КК України. Але він всеодно є неповнолітнім, відповідно, щодо усіх трьох осіб застосовується особливий порядок проведення досудового розслідування, передбачений Главою 38 КПК України, основні тези якої регламентують:
- кримінальне провадження щодо неповнолітніх здійснюється слідчим, дізнавачем, які спеціально уповноважені керівником органу досудового розслідування на здійснення досудових розслідувань щодо неповнолітніх;
- ст. 486 КПК України регламентує, що разі необхідності для вирішення питання про наявність у неповнолітнього підозрюваного чи обвинуваченого психічного захворювання чи затримки психічного розвитку та його здатності повністю або частково усвідомлювати значення своїх дій і керувати ними в конкретній ситуації призначається комплексна психолого-психіатрична експертиза.
Для з’ясування рівня розвитку, інших соціально-психологічних рис особи неповнолітнього підозрюваного чи обвинуваченого, які необхідно враховувати при призначенні покарання і обранні заходу виховного характеру, може бути призначена психологічна експертиза;
- також необхідно з’ясувати умови життя та виховання неповнолітнього.
Слідчому необхідно долучити до матеріалів кримінального провадження характеристику на батьків у органах місцевого самоврядування, можливо, за місцем роботи останніх; довідку про склад сім’ї та умови проживання; характеристику на неповнолітнього від класного керівника/адміністрації навчального закладу.
Також, необхідно встановити, чи не надходило до поліції заяв та повідомлень стосовно протиправної поведінки батьків, а також, чи не притягувались останні до адміністративної/кримінальної відповідальності за неналежне виконання обов’язків по догляду за дитиною. Саме ця сукупність матеріалів в цілому дасть можливість суду в подальшому вирішити питання щодо прийняття остаточного рішення.
- будь-які слідчі (розшукові) дії, в яких учасником є неповнолітній, проводяться за участі законного представника та захисника;
Лише суд, за клопотанням учасників, або за власною ініціативою, своєю ухвалою може обмежити доступ одного законного представника, із одночасним залученням іншого законного представника.
- якщо особа не досягла 16-річного віку (як у нашому випадку) на допиті, крім законного представника та захисника, має бути забезпечена участь законного представника, педагога чи психолога, а у разі необхідності - лікаря.
В той же час, одна із співучасників, а саме 12 річна дівчина, не може бути притягнута до кримінальної відповідальності на загальних підставах, з урахуванням положень ст. 22 КК України.
Разом з тим, ч. 2 ст. 97 КК України передбачає, що до особи, яка до досягнення віку, з якого може наставати кримінальна відповідальність, вчинила суспільно небезпечне діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, можуть бути застосовані примусові заходи виховного характеру, передбачені ч. 2 ст. 105 КК України, якими є:
- застереження;
- обмеження дозвілля і встановлення особливих вимог до поведінки неповнолітнього;
- передача неповнолітнього під нагляд батьків чи осіб, які їх заміняють, чи під нагляд педагогічного або трудового колективу за його згодою, а також окремих громадян на їхнє прохання;
- покладення на неповнолітнього, який досяг п'ятнадцятирічного віку і має майно, кошти або заробіток, обов'язку відшкодування заподіяних майнових збитків;
- направлення неповнолітнього до спеціальної навчально-виховної установи для дітей і підлітків до його виправлення, але на строк, що не перевищує трьох років. Умови перебування в цих установах неповнолітніх та порядок їх залишення визначаються законом. Порядок застосування примусових заходів виховного характеру до осіб, які досягли 11-річного віку та не досягли віку кримінальної відповідальності, та які вчинили суспільно-небезпечне діяння, яке підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, регулюється Параграфом 2 Глави 38 КПК України.
Що стосується 15-річного зловмисника, то останній підпадає лише під ст. 189 КК України (вимагання). Тобто, в разі наявності достатніх доказів, за вказаним фактом може бути скерований обвинувальний акт до суду. Разом з тим, що стосується кримінальної відповідальності за ст.ст. 127, 300 КК України, то стосовно нього правоохоронні органи, за наявності доказів, можуть також направити клопотання про застосування примусових заходів виховного характеру, в порядку Параграфу 2 Глави 38 КПК України.
Таким чином, Кримінальний процесуальний кодекс України передбачає особливий порядок досудового розслідування щодо злочинів, вчинених неповнолітніми. Недотримання органом досудового розслідування вказаних норм потягне за собою визнання судом доказів, зібраних у кримінальному провадженні, недопустимими.
На завершення хотілось би зауважити наступне: виникає питання стосовно реакції правоохоронних органів на вказану ситуацію. І мова зараз не про їхню активізацію упродовж останньої доби, тобто після того, як ситуація набула всеукраїнського розголосу.
Згідно з інформацією від матері потерпілої, події мали місце 11.01.2025. Мати відразу звернулась із відповідною заявою до поліції, а також викликала швидку допомогу, яка, вірогідно, зафіксувала наявність побоїв на тілі дитини. Відповідно, ситуація склалась наступна: до 20.01.2025 працівники поліції не вважали за необхідне провести першочергові слідчі (розшукові) дії, спрямовані на встановлення усіх обставин вчинення кримінального правопорушення. Попри те, що захист прав, свобод та інтересів неповнолітніх – це пріоритет для правоохоронних органів і реакція на будь-які повідомлення, що стосуються порушення прав дитини, повинна бути миттєвою.
Кримінальний процесуальний кодекс України передбачає право потерпілого на представника – особа, яка у кримінальному провадженні має право бути захисником. Таким чином, у разі, якщо Ви є потерпілим у кримінальному провадженні і не володієте знаннями у галузі права, то звертайтесь за допомогою до захисника, який не допустить порушень вимог кримінального процесуального законодавства та забезпечить належний захист Ваших прав.
