Громадська організація в інтересах фізичних осіб звернулась до суду з метою усунення порушення норм природоохоронного законодавства та захисту суспільного інтересу як права на проживання громадян в екологічно безпечному середовищі. Вимагала стягнути збитки, заподіяні порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, а також припинити господарську діяльність товариства.
ВПВС постанові від 30.03.2023 у справі № 990/1/23 https://reyestr.court.gov.ua/Review/110231830 зауважила, що природоохоронна громадська організація як представник інтересів її членів - фізичних осіб помилково визначила належність спору до адміністративної юрисдикції з посиланням на відповідність суб`єктного складу вимогам статті 5 КАС.
Адже позов подано в інтересах конкретних фізичних осіб задля захисту їхніх екологічних прав, а не прав самої організації як юридичної особи.
Спірні правовідносини у цій справі суттєво відрізняються від тих, які були у справі № 910/8122/17 (постанова від 11.12.2018) https://reyestr.court.gov.ua/Review/78977479 , у якій громадська організація звернулась із позовом до суду про усунення порушень щодо використання диких живих тварин, фактично реалізуючи повноваження органів державної влади, які мають здійснювати контроль за дотриманням суб'єктами господарювання вимог законодавства щодо захисту тваринного світу(Орхуська конвенція).
З урахуванням наведеного ВПВС погодилась з висновками суду першої інстанції про відмову у відкритті провадження у справі, оскільки спір не є публічно-правовим, а тому має вирішуватися за правилами цивільного судочинства.
Питання про те, чи може громадська організація діяти як позивач, представляючи інтереси конкретних фізичних осіб, має вирішити суд належної юрисдикції.