25.09.2023 ОП ККС ВС
№ 208/2160/18 Про недопустимість матеріалів НСРД через відсутність посилання на наявність додатків. Допустимість копій
https://reyestr.court.gov.ua/review/113817314
Доводи про те, що протоколи НСРД є недопустимими доказами, оскільки додатками до них є технічні носії інформації, про які не зазначено у протоколах НСРД, що вони є первинними носіями інформації, не спростовують правильності висновків судів попередніх інстанцій про допустимість цих доказів.
У постанові об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 29 березня 2021 року (справа № 554/5090/16-к, провадження № 51-1878кмо21) наведено правила оцінки електронного доказу на предмет його допустимості.
У частині 3 ст. 99 КПК законодавець визначив, що оригіналом документа є сам документ, а оригіналом електронного документа ще й його відображення, якому надається таке ж значення як документу. При цьому відповідно до ч. 1 ст. 99 КПК документом є спеціально створений з метою збереження інформації матеріальний об`єкт, який містить зафіксовані за допомогою письмових знаків, звуку, зображення тощо відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, у тому числі матеріали звукозапису та електронні носії інформації.
Безпідставним є ототожнення електронного доказу як засобу доказування та матеріального носія такого документа. Характерною рисою електронного документа є відсутність жорсткої прив'язки до конкретного матеріального носія. У випадку його зберігання на кількох електронних носіях інформації кожний з електронних примірників вважається оригіналом електронного документа.Один і той же електронний документ може існувати на різних носіях. Усі ідентичні за своїм змістом екземпляри електронного документа можуть розглядатися як оригінали та відрізнятися один від одного тільки часом і датою створення. Питання ідентифікації електронного документа як оригіналу можуть бути вирішені або повноважною особою, яка його створила (обчисленням контрольної суми файлу або каталогу з файлами (CRC-суми, hash-суми) чи накладенням цифрового підпису), або, за наявності підстав, шляхом проведення спеціальних судових досліджень.
Для виконання завдань кримінального провадження допустимість електронного документа як доказу не можна заперечувати винятково на підставі того, що він має електронну форму.
У статті 266 КПК встановлено гарантії захисту законних прав та інтересів сторін у кримінальному провадженні. За наявності обґрунтованих підстав носії інформації та технічні засоби, за допомогою яких отримано інформацію, можуть бути предметом дослідження відповідних спеціалістів або експертів у порядку, передбаченому цим Кодексом.
Натомість сторона захисту в цьому кримінальному провадженні не ставила під сумнів дієвість цих гарантій, проте не зверталася до суду з клопотанням про призначення технічних досліджень носіїв інформації, долучених до протоколів НСРД. Записи НСРД були відтворені в судовому засіданні та не викликали обґрунтованих сумнівів у їх достовірності (справжності).
Водночас матеріали кримінального провадження не містять будь-яких об`єктивних даних про те, що долучені до протоколів НСРД MSD 8G з інвентарними номерами 374т та 375т містять електронні документи, створені не під час здійснення НСРД 29 січня 2018 року, а в інший час, чи за інших обставин, чи неуповноваженою особою.
За приписами ч. 1 ст. 252 КПК фіксація ходу і результатів НСРД повинна відповідати загальним правилам фіксації кримінального провадження, передбаченим цим Кодексом. За результатами проведення НСРД складається протокол, до якого в разі необхідності долучаються додатки. Положеннями ч. 2 цієї статті визначено, що НСРД може фіксуватися за допомогою технічних та інших засобів.
MSD 8G з інвентарними номерами 374т та 375т є додатками до протоколів НСРД і їх невід`ємною складовою,не є речовим доказом у розумінні положень ст. 98 КПК, тому всупереч доводам сторони захисту положення КПК не передбачають складання постанови про визнання таких додатків речовими доказами. Отже, не ґрунтуються на законі доводи про те, що MSD 8G з інвентарними номерами 374т та 375т не визнані судом доказами винуватості засудженого. Належна оцінка фактичних даних, які відображені на вказаних носіях інформації, надана судом за наслідками дослідження відповідних процесуальних джерел доказів - протоколів НСРД.
29.04.2025 ККС ВС
№ 991/4110/20 Про безпідставність заяв про монтаж відеозаписів НСРД
https://reyestr.court.gov.ua/Review/127253395
Відсутність заперечень участі особи у зафіксованих при проведенні НСРД розмовах та клопотань про проведення експертизи технічних засобів, які використовувались при проведенні цих НСРД, для встановлення ознак монтажу, зміни чи видалення певних даних, а також відсутність вказівок у чому саме полягає монтаж, вказує на безпідставність таких заяв з боку сторони захисту.
13.02.2025 ККС ВС
№ 643/3313/21 Питання про визнання доказів недопустимими сторона має ставити під час судового розгляду, а не апеляційної та/або касаційної перевірки.
https://reyestr.court.gov.ua/Review/125265399
Питання про визнання доказів недопустимими сторона має ставити під час судового розгляду, а не апеляційної та/або касаційної перевірки.
25.09.2023 ККС ВС
№ 208/2160/18 Про необхідність своєчасного оскарження допустимості доказу шляхом заявлення відповідного клопотання
https://reyestr.court.gov.ua/review/113817314
У статті 266 КПК встановлено гарантії захисту законних прав та інтересів сторін у кримінальному провадженні. За наявності обґрунтованих підстав носії інформації та технічні засоби, за допомогою яких отримано інформацію, можуть бути предметом дослідження відповідних спеціалістів або експертів у порядку, передбаченому цим Кодексом.
Натомість сторона захисту в цьому кримінальному провадженні не ставила під сумнів дієвість цих гарантій, проте не зверталася до суду з клопотанням про призначення технічних досліджень носіїв інформації, долучених до протоколів НСРД. Записи НСРД були відтворені в судовому засіданні та не викликали обґрунтованих сумнівів у їх достовірності (справжності).
20.05.2020 ККС ВС
№ 585/1899/17 Про необхідність достатнього обгрунтування клопотання щодо визнання доказів недопустимими та призначення експертизи з перевірки монтажу аудіозаписів. Відсутність звернень щодо підробки доказів
https://reyestr.court.gov.ua/review/89395920
Сторона захисту в цьому кримінальному провадженні не зверталась до суду з клопотанням про витребування та дослідження в судовому засіданні первинних носіїв отриманої інформації за результатами фіксації в ході НСРД телефонних розмов ОСОБА_7 з іншими абонентами з метою порівняння змісту електронних документів з таких носіїв з тими, що зберігаються на наданому суду CD-диску як додатку до протоколу про результати зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж (електронних інформаційних систем) від 30 березня 2017 року.
В касаційній скарзі захисник зазначає, що записи на CD-диску викликають сумнів в їх автентичності тому, що у протоколі про результати зняття інформації з транспортних телекомунікаційних (електронних інформаційних) систем від 30 березня 2017 року не зазначено за допомогою якої апаратури було проведено зняття інформації та на який саме носій інформації зафіксовані телефоні розмови.
Аналогічного змісту доводи захисником було зазначено в заявленому в судовому засіданні 07 лютого 2017 року клопотанні про призначення технічної експертизи аудіозаписів, які зафіксовані під час НСРД, в задоволенні якого судом відмовлено. Доводам сторони захисту щодо необхідності проведення судово-технічної експертизи вищевказаних аудіозаписів судами надано належну оцінку. Липоводолинський районний суд Сумської області ухвалою від 07 лютого 2018 року відмовив у задоволенні клопотання захисника про призначення судово-технічної експертизи аудіозаписів розмов, зафіксованих під час проведення НСРД, з мотивів недостатньої обґрунтованості та безпідставності цього клопотання, оскільки аудіозаписи НСРД не викликають сумнівів у їх достовірності (т. 3, а. п. 97). За результатами оцінки доказів за правилами, встановленими ст. 94 КПК, суд апеляційної інстанції погодився з такими висновками, а в касаційній скарзі захисник не зазначив переконливих аргументів на їх спростування з урахуванням положень ч. 1 ст. 433 КПК.
Твердження сторони захисту щодо можливого здійснення технічного втручання і редагування аудіозапису, мають спиратися на об`єктивні дані безсумнівного сприйняття таких фактів органами слуху, або переконливо підтверджуватися іншими доказами у справі, бо обґрунтовуватися відповідними технічними висновками спеціалістів на засадах змагальності в кримінальному процесі. Об`єктивних даних про такі факти суду стороною захисту не надано, тому суд дійшов правильного висновку про безпідставність і невмотивованість клопотання про призначення судово-технічної експертизи звукозаписів з наведених у ньому мотивів.
У касаційній скарзі захисник також зазначає, що його заяву про підробку звукозаписів не було розглянуто судом згідно з вимогами ч. 4 ст. 359 КПК. Однак, ці доводи захисника колегія суддів вважає безпідставними. Дійсно, ч. 4 ст. 359 КПК вказує про розгляд судом заяв про підробку звукозаписів у порядку, передбаченому для розгляду заяв про підробку документів, проте цим Кодексом не встановлено іншого порядку, ніж передбачений ст. 214 КПК, що має застосовуватися для розгляду і таких заяв. Статтею 214 КПК визначено повноважних суб`єктів для здійснення провадження за такими заявами, до яких не належать суди будь-якої інстанції.
Відповідно до принципу диспозитивності (ст. 26 КПК), який належить до основних засад кримінального провадження, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, які передбачено КПК. Суди у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень КПК.
В цьому кримінальному провадженні відсутні відомості про те, що сторона захисту зверталася з заявами про підробку звукозаписів у порядку, передбаченому ст. 214 КПК. Обґрунтованих підстав для такого звернення у матеріалах кримінального провадження немає.
Категорія «Про своєчасність заявлення клопотань про недопустимість доказів» у ст. 350 КПК
Вас також можуть зацікавити інші категорії у цій статті:
1. Клопотання
1.1. Структурування за видами клопотань
1.1.1. Розгляд клопотання про закриття КП у зв'язку із закінченням строків ДР
1.1.2. Розгляд клопотання про повернення обвинувального акту
1.1.3. Клопотання про дослідження доказів
1.1.4. Клопотання про призначення експертизи
1.1.5. Клопотання про визнання доказів недопустимими
1.1.5.1. Про своєчасність заявлення клопотань про недопустимість доказів
1.1.5.2. Про обгрунтованість клопотання та об'єктивні ознаки підробки (монтажу) аудіо - відео запису
1.1.6. Розгляд заяви (клопотання) про колегіальний склад суду на підготовчому судовому провадженні
1.1.7. Розгляд провадження не зі стадії підготовчого судового засідання
1.1.8. Клопотання про допит свідків
1.2. Відсутність клопотань з боку сторони та наслідки
2. Заперечення
2.1. З питань підготовки заперечень (обгрунтованість, достатній час)
2.1.1. Час, достатній для підготовки заперечень
2.1.2. Належне обгрунтування заперечень
2.2. Усні заперечення
2.3. Відсутність заперечень з боку сторони та наслідки
2.4. Заперечення під час підготовчого СЗ на ухвали слідчого судді, які не підлягають оскарженню
2.5. Про обов'язок суду розглядати заперечення учасників
3. Зміст судових рішень щодо обгрунтування розглянутих клопотань, заперечень
