14.09.2020 ОП ККС ВС
№ 740/3597/17 Проведення слідчого експерименту у формі, що не містить ознак відтворення дій, обстановки, обставин події, проведення дослідів чи випробувань, а посвідчує виключно проголошення підозрюваним зізнання - розцінюється як допит
https://reyestr.court.gov.ua/Review/91702552
Приписи ч. 4 ст. 95 КПК про те, що суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або які отримано в порядку, передбаченому ст. 225 цього Кодексу, мають застосовуватися лише до відомостей, що відповідають ознакам показань як самостійного процесуального джерела доказів згідно зі ст. 95 КПК. Показання необхідно розмежовувати з іншим самостійним процесуальним джерелом доказів – протоколом слідчого експерименту.
Заперечення обвинуваченим у судовому засіданні відомостей, які слідчий, прокурор перевіряв або уточнював за його участю під час слідчого експерименту, не може автоматично свідчити про недопустимість як доказу протоколу слідчого експерименту.
Легітимна мета слідчого експерименту за участю підозрюваного, обвинуваченого досягається дотриманням встановленого порядку його проведення, забезпеченням реалізації прав особи як процесуальних гарантій справедливого судового розгляду та кримінального провадження в цілому.
Проведення слідчого експерименту у формі, що не містить ознак відтворення дій, обстановки, обставин події, проведення дослідів чи випробувань, а посвідчує виключно проголошення підозрюваним зізнання у вчиненні кримінального правопорушення з метою його процесуального закріплення, належить розцінювати як допит, що не має в суді доказового значення з огляду на зміст ч. 4 ст. 95 КПК.
14.05.2025 ККС ВС
№ 462/6260/20 Показання та протокол слідчого експерименту є окремими джерелами доказів. Про суть судових показань
https://reyestr.court.gov.ua/Review/127463901
Термін «показання» у контексті ч. 4 ст. 95 КПК використовується для позначення відомостей, які надаються в судовому засіданні під час судового провадження. Правило, закріплене в цій нормі, має застосовуватися лише до відомостей, що відповідають ознакам показань як самостійному процесуальному джерелу доказів за вимогами ст. 95 цього Кодексу. Якщо відомості повідомлено підозрюваним, обвинуваченим під час проведення інших процесуальних дій, то вони є складовим компонентом змісту документа як іншого окремого процесуального джерела доказів, зокрема протоколу слідчого експерименту, де фіксуються його хід та результати. Отже, показання та протокол слідчого експерименту є окремими самостійними процесуальними джерелами доказів.
19.03.2025 ККС ВС
№ 642/6315/16 Мета слідчого експерименту. Порядок проведення. Показання особи на слідчому експерименті та протокол слідчого експерименту як докази
https://reyestr.court.gov.ua/Review/126021180
Згідно з висновком Верховного Суду, викладеним у постанові об`єднаної палати від 14 вересня 2020 року (справа № 740/3597/17), метою слідчого експерименту є перевірка й уточнення відомостей, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. Проведення слідчого експерименту, на відміну від допиту, крім отримання відомостей, передбачає також здійснення учасниками слідчого експерименту певних дій, спрямованих на досягнення мети цієї слідчої (розшукової) дії.
Нормативна модель слідчого експерименту передбачає безпосередню участь підозрюваного, свідка в проведенні дій, спрямованих на досягнення легітимної мети цієї слідчої дії, а саме у відтворенні дій, обстановки, обставин певної події, проведенні необхідних дослідів чи випробувань. Шляхами досягнення мети слідчого експерименту відповідно до ч. 1 ст. 240 КПК є проведення слідчим, прокурором відтворення дій, обстановки, обставин певної події, проведення необхідних дослідів чи випробувань.
Отримання від підозрюваного, обвинуваченого, свідка відомостей під час проведення слідчого експерименту (з дотриманням установленого законом порядку) є складовою належної правової процедури цієї процесуальної дії, що разом з іншими її сутнісними компонентами дозволяє досягнути її мети і вирішити поставлені завдання. При цьому відомості, які надаються під час слідчої (розшукової) дії - слідчого експерименту, не є самостійним процесуальним джерелом доказів, оскільки таким джерелом виступає протокол цієї слідчої (розшукової) дії, що в розумінні ч. 2 ст. 84 та п. 3 ч. 2 ст. 99 КПК є документом.
З огляду на приписи ч. 1 ст. 95 КПК, де визначено сутнісні ознаки показань, у системному зв`язку із ч. 2 ст. 84 цього Кодексу, показання є самостійним процесуальним джерелом доказів лише в тому випадку, якщо їх надано під час допиту.
Відповідно до нормативного змісту засади безпосередності дослідження показань, речей і документів суд досліджує докази безпосередньо з метою встановлення обставин вчинення кримінального правопорушення, де показання особи та протокол слідчого експерименту за її участю є предметом оцінки суду за правилами, визначеними ст. 94 КПК. Таким чином, зважаючи на зміст кримінальних процесуальних норм, об`єднана палата відзначила, що показання та протокол слідчого експерименту є окремими самостійними процесуальними джерелами доказів, які суд оцінює за правилами наведеної вище статті.
11.07.2024 ККС ВС
№ 688/756/18 Проведення допиту під видом слідчого експерименту. Оцінка на допустимість протоколу слідчого експерименту
https://reyestr.court.gov.ua/Review/120426164
Відповідно до вимог ст. 240 КПК слідчий експеримент - це слідча (розшукова) дія, яка полягає в тому, що слідчий та/або прокурор у присутності понятих, а в разі потреби - за участю спеціаліста, підозрюваного, потерпілого, свідка, захисника, представника, з метою перевірки й уточнення відомостей, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, проводить відтворення дій, обстановки, обставин певної події та інші необхідні досліди чи випробування.
Метою слідчого експерименту є перевірка та уточнення відомостей, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. Ця слідча дія найчастіше спрямовано на перевірку вже зібраних у справі доказів у результаті проведення інших слідчих дій (допитів, обшуків, огляду місця події та ін.). Однак дослідним шляхом можуть також перевірятися і припущення слідчого про ті чи інші обставини події, що досліджується.
Суд звертає увагу на те, що за правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові об`єднаної палати Касаційного кримінального суду від 14 вересня 2020 року у справі № 740/3597/17 (провадження № 51-6070кмо19), приписи ч. 4 ст. 95 КПК про те, що суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або які отримано в порядку, передбаченому ст. 225 цього Кодексу, мають застосовуватися лише до відомостей, що відповідають ознакам показань як самостійного процесуального джерела доказів згідно зі ст. 95 КПК. Показання необхідно розмежовувати з іншим самостійним процесуальним джерелом доказів - протоколом слідчого експерименту. Заперечення обвинуваченим у судовому засіданні відомостей, які слідчий, прокурор перевіряв або уточнював за його участю під час слідчого експерименту, не може автоматично свідчити про недопустимість як доказу протоколу слідчого експерименту.
Легітимна мета слідчого експерименту за участю підозрюваного, обвинуваченого досягається дотриманням установленого порядку його проведення, забезпеченням реалізації прав особи як процесуальних гарантій справедливого судового розгляду та кримінального провадження в цілому. Проведення слідчого експерименту у формі, що не містить ознак відтворення дій, обстановки, обставин події, проведення дослідів чи випробувань, а посвідчує виключно проголошення підозрюваним зізнання у вчиненні кримінального правопорушення з метою його процесуального закріплення, належить розцінювати як допит, що не має в суді доказового значення з огляду на зміст ч. 4 ст. 95 КПК.
26.01.2023 ККС ВС
№ 183/3452/19 Показання свідка, який став підозрюваним можна використати у виділені матеріали кримінального провадження
https://reyestr.court.gov.ua/Review/108686155
Термін «показання» в контексті ч. 4 ст. 95 КПК використовується для позначення відомостей, які надаються в судовому засіданні під час судового провадження. Правило, закріплене в цій нормі, має застосовуватися лише до відомостей, що відповідають ознакам показань як самостійному процесуальному джерелу доказів.
Чинне кримінальне процесуальне законодавство не містить заборони використання показань свідка, визнаного підозрюваним у провадженні, з якого були виділені матеріали кримінального провадження, в якому, у свою чергу, він допитується як свідок.
Категорія «Протокол та показання як окремі самостійні джерела доказів.» у ст. 84, 95, 104, 240 КПК
Вас також можуть зацікавити інші категорії у статті 95 КПК:
1. Показання під час проведення слідчих, процесуальних дій
1.1. Пояснення, показання під час затримання в порядку ст. 208 КПК
1.2. Показання в порядку ст. 224 КПК
1.2.1. Використання показань через смерть потерпілого або свідка
1.2.2. Показання дитини за правилами "Зеленої кімнати"
1.2.3. Використання показань свідка через перебування на службі в ЗСУ
1.2.4. Показання в протоколі допиту в іншому КП
1.2.5. Використання показань свідка через неможливість прибуття в суд з поважних причин
1.3. Показання в порядку ст. 225 КПК (допит слідчим суддею)
1.4. Показання під час обшуку ст. 233-234 КПК
1.5. Показання на слідчому експерименті ст. 240 КПК
1.5.1. Оцінка судом доказів, здобутих під час слідчого експерименту
1.5.1.1. Показання на слідчому експерименті. Оцінка показань судом
1.5.1.2. Оцінка показань свідка, наданих під час слідчого експерименту, який став обвинуваченим
1.5.1.3. Оцінка показань у випадку розбіжності під час допиту та під час слідчого експерименту. Зміна показань
1.5.1.4. Оцінка експертиз з використанням показання, одержаних при проведенні слідчого експерименту
1.5.1.5. Оцінка показань у випадку примусового залучення до слідчого експерименту
1.5.1.6. Оцінка відеозапису слідчого експерименту як додатку
1.5.1.7. Умови допустимості слідчого експерименту
1.5.2. Інші ПП в даній категорії
1.6. Показання в порядку ч. 11 ст. 615 КПК
2. Щодо співмірності оцінки показань та оцінки речових доказів
3. Безпосередність оцінки показань судом, позасудові показання
4. Відмова від показань в суді
5. Показання свідка, який помер
6. Показання іншому складу суду в межах однієї справи
7. Показання під час обрання запобіжного заходу
8. Показання в режимі ВКЗ
9. Показання з чужих слів
10. Розбіжність відмова показань потерпілого
11. Показання підозрюваного
11.1. Показання свідка, який став підозрюваним
11.2. Показання особи, надані у статусі підозрюваного
11.3. Викривальні показання підозрюваного, отримані з порушенням права на захист
11.4. Показання, отримані внаслідок катування
11.5. Показання підозрюваного, отримані за відсутності захисника
12. Показання обвинуваченого, з яким укладено угоду
13. Пояснення
13.1. Пояснення в дебатах
13.2. Пояснення по суті апеляційної скарги
13.3. Пояснення під час затримання в порядку ст. 208 КПК
14. Показання свідка захисту
15. Показання свідка, який проводив НСРД
16. Показання свідка в суді та ознаки неправдивих показань
17. Показання у стані алкогольного сп'яніння
18. Показання, надані експерту
19. Показання дитини
20. Показання працівника поліції
21. Показання під час допиту в суді без встановлення особи та без приведення до присяги
22. Протокол та показання як окремі самостійні джерела доказів
23. Інші ПП в даній категорії
