Ефективний спосіб реагування на підробку працівниками пенсійних органів документів — окрема ухвала суддів щодо виявлених під час розгляду справи правопорушень.
Останнім часом судові органи все частіше стають на захист малозахищених верств населення-пенсіонерів від неправомірних (а часто, і злочинних) дій пенсійних органів, вживаючи відповідні заходи, не лише через скасування незаконних рішень ПФУ та взяття на контроль виконання судових рішень, але і через постановлення окремих ухвал щодо виявлених правопорушень під час розгляду справ цієї категорії.
Так, пенсіонер звернувся в суд до з позовом до ГУ ПФУ Черкаської області, у якому просив: визнати протиправними дії відповідача про відмову у здійсненні перерахунку пенсії; зобов`язати зарахувати періоди роботи у повному обсязі згідно із записами в трудовій книжці до страхового стажу; здійснити перерахунок пенсії з урахуванням всіх періодів страхового стажу з дня її призначення – 14.11.2019 по день ухвалення рішення суду.
Обґрунтовуючи позовну заяву зазначив, що з 14.11.2019 йому призначена пенсія за віком з урахуванням страхового стажу 35 років 29 днів до 30.11.2020.Водночас до страхового стажу не зараховані деякі періоди роботи, у зв’язку із помилками (неточностями), допущеними у записах в трудовій книжці, з урахуванням яких страховий стаж мав би складати 39 років 4 місяці 14 днів. Позивач звертався до відповідача із заявами про перерахунок пенсії з врахуванням спірних періодів роботи, проте йому відмовлено у проведенні перерахунку.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 10.11.2022 позов задоволено частково, визнано протиправними дії ГУ ПФУ області, зобов’язано зарахувати до страхового стажу певні періоди роботи та здійснити перахунок пенсії за віком, починаючи з 12.03.2022.
Суд першої інстанції виходив з того, що зі змісту наданої відповідачем до суду відповідної розписки вбачається, що при прийнятті заяви про призначення йому пенсії за віком від 11.11.2019 позивач був повідомлений про необхідність надання довідки про стаж за певний період, що підтверджується особистим підписом позивача (тобто з цієї дати він дізнався про неврахування певних періодів до стажу за відсутності документів), а отже при зверненні до суду 12.09.2022 він пропустив 6-місячний строк і перерахунок пенсії повинен відбуватися з 12.03.2022.
Разом з тим, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.10.2023 рішення суду першої інстанції змінено: а саме: зобов’язано пенсійний орган перерахувати пенсію з 14.11.2019 року.
Змінюючи рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходив з того, що позивачем дотримані строки звернення до суду, оскільки у позові зазначено, що він дізнався про порушення свого права у червні 2022 року, коли отримав форму РС-право, з якої йому стало відомо про незараховані періоди страхового стажу.
При цьому, ухвалою апеляційного суду від 19.05.2023 призначено у цій справі судову почеркознавчу експертизу,відповідно до висновку якої підписи від імені позивача, в наданій відповідачем розписці від 11.11.2019 виконав не він, а інша особа.
Отже, висновок суду першої інстанції, про те, що позивач звернувшись до суду з позовом 12.09.2022, має право на захист свого порушеного права у межах шестимісячного строку від дати, коли дізнався про невключення до страхового стажу певних періодів, тобто з 12.03.2022, є необґрунтованим та став можливим через надання пенсійним органом до суду підробленого документу.
У зв’язку із зазначеними обставинами 19.10.2023 колегією суддів апеляційного суду постановлена окрема ухвала, якою вирішено довести до відома ПФУ, його територіальні органи у області, Черкаської обласної прокуратури, ГУ Національної поліції в області про виявлені судом порушення – для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, які сприяють порушенню законодавства України та неможливості реалізації прав громадянина, а також притягнення до відповідальності посадових осіб пенсійних органів, дії та бездіяльність яких призвели до порушень.
Верховний Суд 26.12.2023 відмовив у задоволенні касаційної скарги пенсійних органів про скасування окремої ухвали з мотивів того, що, на їх думку, суд апеляційної інстанції неправомірно перебрав на себе повноваження правоохоронних органів – досудового розслідування та постановив ухвалу без дотримання положень статті 242 КАС України, з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 249 КАС України суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб`єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону. При цьому,в окремій ухвалі суд має зазначити закон чи інший нормативно-правовий акт (у тому числі його статтю, пункт тощо), вимоги яких порушено, і в чому саме полягає порушення.
Отже зазначена норма права дає можливість суду у процесуальний спосіб відреагувати на порушення закону стосовно яких він не може самостійно вжити заходів для усунення цих порушень, причин та умов, що їм сприяли.
При цьому юридична кваліфікація правопорушення судом не здійснюється. Водночас, суд може в окремій ухвалі зазначити, елементи якого складу правопорушення слід перевірити.
Пенсійний орган вводив суд в оману, наполягаючи, що підписи у розписці – повідомленні від 11.11.2019 були виконані позивачем, що, не відповідає дійсності, тобто в діях посадових осіб ГУ ПФУ у Черкаській області можуть вбачатися ознаки посадового злочину, передбаченого статтями 366, 367 КК України.
При цьому, приписами статті 44 КАС України визначено, що за введення суду в оману щодо фактичних обставин справи винні особи несуть відповідальність, встановлену законом.
З огляд на викладене, Верховний Суд вказав, що колегія суддів апеляційного суду дійшовши висновку, що факт підробки фізичного підпису позивача з боку працівників ГУ ПФУ області має наслідком позбавлення позивача права на належне, своєчасне та повне отримання пенсійного забезпечення, правомірно постановила оспорювану окрему ухвалу, яку направлено до пенсійних та правоохоронних органів для відповідного реагування на виявлені правопорушення.
