Черговий акт варварства сколихнув Україну — ворог обстріляв Києво-Печерську Лавру. Коли окупанти цілять у наші духовні та історичні центри, вони намагаються знищити саму ідентичність нашого народу. Але паралельно з цим агресор щодня веде тиху, нищівну війну проти української економіки: грабує склади, спалює заводи, знищує сільськогосподарську техніку та краде товар.
Ми не маємо права просто фіксувати ці злочини та чекати на далекі міжнародні реституції. Юридичний фронт має працювати вже зараз, і кожен український громадянин та підприємець, який зазнав матеріальних збитків, має повне право та інструменти, щоб судити державу-агресора в українських судах.
Чому росія не зможе сховатися за «юридичними імунітетами»?
Багато хто досі вважає, що судити іншу країну у нашому суді неможливо через так званий судовий імунітет держави. Проте українська правова система вже сформувала чітку та безкомпромісну позицію:
- Повне скасування імунітету рф: Верховний Суд України (зокрема у постановах по справах № 428/11673/19 та № 760/17232/20-ц) чітко визначив: вчинивши неспровокований повномасштабний акт збройної агресії та численні акти геноциду, росія сама позбавила себе права посилатися на будь-який судовий імунітет. Українські суди мають абсолютну юрисдикцію розглядати справи проти рф та ухвалювати рішення про стягнення збитків.
- Закон на боці постраждалих: Відповідно до ст. 5 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», обов'язок відшкодування матеріальної та моральної шкоди у повному обсязі покладається виключно на російську федерацію як на державу-окупанта.
- Презумпція вини агресора: За нормами Цивільного кодексу України (ст. 1166), втілено принцип презумпції вини. Це означає, що постраждала сторона не мусить доводити вину росії — її вина є загальновідомим та законодавчо закріпленим фактом. Навпаки, саме відповідач (рф) мав би доводити свою «невинність» у суді, чого вона зробити не зможе.
З чого почати фіксацію збитків для суду?
Щоб судове рішення було безумовним, кожен крок має бути юридично бездоганним:
1. Кримінальне провадження: Обов'язкове звернення до правоохоронних органів із заявою про злочин за статтею «Порушення законів та звичаїв війни» (ст. 438 Кримінального кодексу України).
2. Офіційна фіксація: Проведення позапланової інвентаризації активів (відповідно до Наказу Мінфіну №879) одразу, як тільки зникли перешкоди для доступу до майна чи документів.
3. Експертна оцінка: Залучення сертифікованих оцінювачів для розрахунку не лише реальних збитків (вартості знищеного чи викраденого майна), а й упущеної вигоди — прибутку, який ваш бізнес міг би реально отримати, якби його права не були порушені (ст. 22 ЦК України).
Кожна ракета, що падає біля наших святинь, і кожен розграбований цивільний об'єкт — це рахунок, який ми виставляємо і обов'язково стягнемо з росії. Створення тисяч таких судових прецедентів всередині країни — це міцний фундамент для майбутнього арешту та конфіскації російських активів по всьому світу.
Не мовчіть про свої збитки. Фіксуйте кожен злочин, подавайте позови та змушуйте ворога платити за руйнацію нашої країни!
