розірвання договору

Підстави застосування ч. 1 (неналежне виконання набувачем своїх обов'язків) та ч. 2 (неможливість подальшого виконання набувачем своїх обов'язків з підстав, що мають істотне значення) ст. 756 ЦК України є взаємовиключними.

Сам факт проходження набувачем військової служби, яка здійснювалася і до введення воєнного стану, без надання інших доказів не є достатньою підставою для розірвання договору довічного утримання за ч. 2 ст. 756 ЦК України

Ризики розірвання договору купівлі продажу нерухомості, бо продавець квартири не отримав коштів за її продаж від представника по довіреності.

Якщо продавець квартири не отримав кошти від представника, який її продав - чи можливо розірвати такий договір? Які юридичні нюанси?

Кошти представник по довіреності продавцю (власнику квартири) не передав. Чи можливо розірвати такий договір купівлі продажу?

Верховний суд: закінчення строку дії договору не є підставою для припинення визначених ним зобов`язань і такий договір не підлягає розірванню в судовому порядку

11 вересня 2025 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в рамках справи № 925/1565/24 (ЄДРСРУ № 130129682) досліджував питання щодо закінчення строку дії договору не є підставою для припинення визначених ним зобов`язань і такий договір не підлягає розірванню в судовому порядку.

Припинення трудових відносин — це завершення дії трудового договору між працівником і роботодавцем. Таке припинення може відбуватись з ініціативи працівника, роботодавця, за угодою сторін або з інших підстав.

Загальні підстави для звільнення, передбачені КЗпП, продовжують діяти і під час воєнного стану:

1. Угода сторін (найпростіший і найшвидший спосіб) (стаття 36 КЗпП)

2. Закінчення строку трудового договору (якщо укладений на певний термін) (пункт 2 стаття 36 КЗпП)

3. Розірвання за ініціативою працівника (ст. 38 КЗпП)

Як виконати висновок Держаудитслужби в частині запропонованого способу усунення порушень у сфері публічних закупівель (розірвання договору)?

Судова практика свідчить, що розірвання договору може бути правомірним способом усунення порушення у сфері публічних закупівель, якщо такий захід прямо зазначений у висновку контролюючого органу як чітка, конкретна та визначена вимога (висновки Верховного Суду у справах № 260/2993/21 (31.01.2023), № 160/4436/21 (02.03.2023) та ін).

Запитання:

При оформленні трудових відносин зі знов прийнятим робітником звернула увагу, що в постанові Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 р. № 413 з'явилася нова форма, а саме «Повідомлення про припинення трудового договору», яку роботодавець зобов'язаний подавати до територіальних органів Державної податкової служби.

Чи повинен роботодавець тепер при звільненні кожного працівника подавати до ДПС зазначене Повідомлення про припинення трудового договору?

Відповідь:

Рішення ВП ВС у справі № 918/391/23 від 20.11.2024 https://t1p.de/jam85

ВП ВС у цій справі вирішувала, серед іншого, такі правові питання: яке правове значення має сплата заборгованості з орендної плати після пред'явлення позову про розірвання договору оренди землі з підстави систематичної несплати такої орендної плати.

Спеціальними у врегулюванні розірвання договору оренди землі є приписи ст. 32 ЗУ «Про оренду землі», а також ст. 141 ЗК України, п. «д» ч. 1 якої передбачає, що підставою припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Рішення ВС у справі № 910/11759/22 від 17.09.2024 https://t1p.de/xl7rm

У касаційній скарзі ТОВ вказувало, що пункт договору суперечить ч.2 ст.625 ЦК України, оскільки законодавцем у цій ст. чітко визначено, що боржник зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також проценти, а не відсотки, як зазначено в оспорюваному пункті Договору.

Вік позивача, його стан здоров'я, наявність у позивача спірного житла як єдиного, продовження дарувальником проживання у подарованому житлі після укладення договору дарування - не можуть бути самодостатніми підставами для визнання такого договору дарування недійсним.

Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротуна В. М. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В.,Червинської М. Є., від 29 січня 2024 року у справі № 288/1366/21