У назві ст. 204 КК йдеться про підакцизні товари, а в тексті предметом кримінального правопорушення названо незаконно виготовлені алкогольні напої, тютюнові вироби або інші підакцизні товари. Відповідно ознака незаконності виготовлення поширюється не лише на алкогольні напої та тютюнові вироби, але й на всі інші товари, зазначені як у змісті, так і в назві цієї статті.
Диспозиція ст. 204 КК має бланкетний характер, тобто зміст і обсяг предмета зазначених суспільних відносин визначено у ПК, пунктом 14.1.5 ст. 14 якого визначено що розуміти під алкогольними напоями.
Ототожнювати критерії, за якими алкогольний напій відноситься до підакцизного товару як продукту законної підприємницької діяльності та алкогольного напою як предмета кримінальних правопорушень, передбачених ст. 204 КК, неможливо.
Водночас ВП ВС в постанові https://reyestr.court.gov.ua/Review/123780067 від 27.11.2024 у справі № 336/3796/15-к погодилась з висновком ККС, що ВСУ в постанові від 05.09.2013 у справі № 5-15к13 ототожнив ознаки предмета суспільних відносин з ознаками предмета кримінального правопорушення.
Останній лише імітує (відтворює) певні алкогольні товари, що віднесені до підакцизних.
Першою ознакою продукції, яка імітує певні алкогольні товари, що віднесені до підакцизних, є фактичний вміст спирту, за яким продукт має відноситись до категорії алкогольних напоїв.
Другою обов`язковою ознакою предмета злочину, передбаченого нормою ст. 204 КК, є незаконність поводження з алкогольними напоями та іншими підакцизними товарами.
З огляду на викладене ВП ВС виснувала про необхідність відступу від висновку, викладеного у постанові ВСУ від 05.09.2013 у справі № 5-15к13, зазначивши, що алкогольний напій може бути предметом кримінальних правопорушень, передбачених ст. 204 КК, за таких умов:
1) виготовлення на основі спиртів, вміст яких визначається згідно з нормами, встановленими ПК в редакції, чинній на момент вчинення правопорушення;
2) протиправного поводження з ним як із визначеним законом підакцизним товаром.