Позивач просив визнати протиправним направлення Апаратом ВРУ його заяв до Секретаріату КМУ.
На підтвердження цих обставин додав до позовної заяви звернення (заяву) з додатком (проєкт закону, пояснювальна записка, порівняльна таблиця), відповідь Апарату ВРУ.
Враховуючи викладені обставини ВПВС у постанові від 25.01.2024 у справі № 320/14843/23 https://reyestr.court.gov.ua/Review/116670839 дійшла висновку, що у суду першої інстанції не було підстав для залишення позовної заяви без руху (а в подальшому - для повернення позовної заяви) як такої, що не відповідає п.п. 5, 9 ч. 5 ст. 160 КАС.
Неповнота, навіть очевидна з точки зору професійного судді, з якою позивач обґрунтував позовні вимоги, в тому числі й щодо правової підстави позову, а також ненадання доказів на підтвердження позовних вимог не можуть бути підставою для залишення позовної заяви без руху та повернення позовної заяви позивачу в подальшому.
Також ВПВС зауважила, що норма п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС, якою вимагається зазначення в позовній заяві сторін та інших учасників справи, не може тлумачитися ширше, ніж її буквальний зміст.
Визначення належних учасників справи є питанням правосуддя, що вирішується в судовому процесі.
Зокрема, у відповідності до вимог ч. 3, ч. 4 ст. 48 КАС щодо заміни первісного відповідача належним або залучення його до участі як співвідповідача чи другого відповідача.
Отже, незважаючи на те, що невідповідність зазначених у позові відповідача у справі та суб`єкта владних повноважень, дії якого він просив визнати протиправними, потребувала усунення, вона не могла бути підставою для повернення позовної заяви.
Судам при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом (рішення ЄСПЛ у справі «Шишков проти Росії» від 20.02.2014).
