Судді Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду Олексій Осіян та Євген Петров долучилися до програми підготовки для підтримання кваліфікації суддів місцевих загальних судів, організованої Національною школою суддів України.
Свій виступ суддя КЦС ВС Олексій Осіян присвятив актуальній судовій практиці розгляду земельних спорів, а також спорам, що виникають із договорів оренди землі.
«Судова практика розгляду справ, пов’язаних із земельними спорами, не є сталою, адже навіть у мирний час у земельному законодавстві постійно відбувається чимало змін. І всі вони потребують ретельного вивчення і відповідного регулювання судової практики», – зауважив доповідач.
Одне з найпоширеніших питань, із якими звертаються до суду, – це регулювання орендної плати за землю. Олексій Осіян розповів, на що варто звернути увагу при розгляді таких спорів, на прикладі кількох справ, розглянутих Верховним Судом.
Так у справі № 635/4233/19 Велика Палата ВС постановила, що суд може самостійно визначити розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки з кадастровим номером, оскільки для її визначення немає необхідності встановлювати факти, досліджувати докази та надавати їм правову оцінку.
Окрему увагу Олексій Осіян приділив обговоренню індексації орендної плати, підставам припинення договору й ефективним способам захисту в разі припинення договору. Він підкреслив, що зміна статусу земельної ділянки чи її власника (зокрема, виділення земельної ділянки в натурі та набуття права власності на неї) не має наслідком автоматичне припинення договору й не може бути підставою для розірвання договору відповідно до статей 651, 652 ЦК України, крім випадків, коли це передбачено самим договором.
Повномасштабне вторгнення військ рф на територію України вплинуло на всі сфери життя в нашій державі. Змінилися і правила вирішення земельних спорів. Під час дії воєнного стану земельні відносини регулюють пункти 27 та 28 Перехідних положень Земельного кодексу України, змінені Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо особливостей регулювання земельних відносин в умовах воєнного стану» від 12 травня 2022 року № 2247-IX. Ці норми стосуються регулювання практично всіх видів права користування.
Наостанок суддя КЦС ВС нагадав, що згідно з внесеними змінами припинення або скасування воєнного стану в Україні чи на певній її території не є підставою припинення договорів оренди та прав оренди, які виникли на підставі п. 27 Перехідних положень ЗК України.
З презентацією Олексія Осіяна можна ознайомитися за посиланням: https://cutt.ly/MBY3ZjH .
З лекцією «Актуальні питання спадкування під час воєнного стану» виступив суддя КЦС ВС Євген Петров. Передусім він розповів про законодавчі зміни, внесені через введення воєнного стану в Україні. Всі вони так чи інакше вплинули на рішення судів, оскільки з’явилися нові підстави для зміни судової практики в багатьох спорах.
Спікер акцентував на випадках, коли заповіт може бути визнаний нікчемним або ні. Наприклад, в одній зі справ (№ 522/9893/17) заповіт особи було посвідчено нотаріусом з іншого нотаріального округу, але з дотриманням усіх необхідних процедур. Це стало причиною звернення до суду задля визнання документа недійсним. Однак ВП ВС дійшла висновку, що якщо нотаріус посвідчив заповіт особи не в межах свого нотаріального округу, це не впливає на форму правочину й не підпадає під вимоги про порядок його посвідчення, які містяться в ЦК України та тягнуть нікчемність заповіту відповідно до ч. 1 ст. 1257 ЦК України. Суддя також зазначив, що в цьому разі посилання на вимоги ст. 13-1 Закону України «Про нотаріат», п. 2 гл. 1 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України є недоречним.
Лектор також запропонував обговорити, як впливає усиновлення на можливість спадкування за законом. Усиновлення – одночасно правоприпиняючий та правовстановлювальний юридичний факт. У момент усиновлення всі майнові та особисті права й обов’язки між біологічними батьками (і їхніми родичами) та дитиною, яку всиновлено, припиняються. З огляду на це усиновлений та його нащадки не мають права на спадкування після смерті родичів за походженням. Так само закон діє й у випадку, коли спадок лишається після усиновленого. Натомість створюються зв’язки між усиновленим, усиновлювачами та їхніми родичами.
Далі суддя розповів про справи, розглянуті Верховним Судом, які стосуються успадкування часткового майна. Одну з них розглядали до повномасштабного вторгнення рф в Україну, а іншу – вже після введення воєнного стану.
З презентацією Євгена Петрова можна ознайомитися за посиланням: https://cutt.ly/yBY3Wew .
Детальніше - https://bit.ly/3EI7va2.
