Верховний суд

Оприлюднення імені особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, допускається лише після набрання законної сили обвинувальним вироком суду або у випадках, прямо передбачених законом. Сама по собі потреба держави інформувати суспільство про резонансні справи не є безумовною підставою для розкриття персональних даних у спосіб, що формує уявлення про винуватість особи.

Таких висновків дійшов Верховний Суд у складі об’єднаної палати Касаційного цивільного суду, забезпечуючи єдність судової практики.

Вироком Обухівського районного суду Київської області від 05 серпня 2021 року особу визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 359 КК України, та призначено йому покарання у виді штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3 400 грн. Стягнуто з обвинуваченого кошти в сумі 9 106 грн на користь держави за проведення експертиз. Вирішено питання щодо речових доказів.

Держава відповідальна за дії службових осіб своїх органів. Цивільний позов потерпілого від злочину, вчиненого службовою особою, до держави може бути розглянутий у кримінальному провадженні стосовно такої службової особи.

НАБУ і САП проводять слідчі дії в межах справи про корупцію у Верховному Суді.

Як зазначили в антикорупційних органах, слідчі дії здійснюють за місцем роботи, проживання та в транспортних засобах низки чинних і колишніх суддів Верховного Суду. Зокрема й в ексголови Верховного Суду, справа за обвинуваченням якого слухається у ВАКС.

Деталі пообіцяли надати згодом.

Порушене місцевим судом питання про відповідальність адвоката перед Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури через неналежну процесуальну поведінку під час виконання ним професійних обов’язків та відмова обвинуваченого від захисника з таких підстав унеможливлює перегляд справи за участю цього захисника – ККС ВС

У Верховному суді відбулась конференція, присвячена механізмам і перспективам стягнення необґрунтованих активів у дохід держави: обговорили питання протидії незаконному збагаченню та застосування інституту цивільної конфіскації з урахуванням дотримання прав людини.

Виконання стороною обвинувачення після завершення досудового розслідування проступку (дізнання) правил, передбачених ст. 290 КПК України, які, серед інших, забезпечують реалізацію права на захист від обвинувачення у вчиненні злочину, а не тих, що встановлені з цією метою в ч. 5 ст.

Вимога про внесення на депозит суду вартості земельної ділянки при поданні позову про її витребування на користь держави може бути застосована лише після встановлення судом добросовісності набувача такої ділянки. Обов'язок внесення коштів на депозитний рахунок суду не може бути підставою для залишення позову без розгляду на стадії підготовчого провадження, оскільки статус відповідача як добросовісного набувача має бути встановлений за результатами розгляду справи по суті.

Порушення права судді на свободу вираження поглядів через покарання за публікації у фейсбуці, що становлять суспільний інтерес: ЄСПЛ встановив порушення ст. 10 Конвенції

Справа DANILEŢ v. ROMANIA (№ 16915/21) стосувалася свободи вираження поглядів судді, до якого було застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді зменшення заробітної плати на 5 % впродовж двох місяців у зв’язку з розміщенням двох дописів на його загальнодоступній сторінці у мережі «Фейсбук», що має 50 тис. підписників.

Звільнення від сплати судового збору за нормою п. 22 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» стосується лише позивачів у справах за позовами, пред’явленими безпосередньо державі-агресору.

Зазначена норма має пряме застосування, її дія не поширюється на справи, де відповідачами є господарюючі суб’єкти, навіть якщо вони пов’язані з державою-агресором, замінюють чи доповнюють її.