01.10.2024 ККС ВС
№ 991/6712/20 За неможливості визначити реальну ринкову вартість товару експертним шляхом і відсутності інших відомостей, висновок суду про недоведеність завданої шкоди як складової злочину, передбаченого ст. 364 КК, є правильним
https://reyestr.court.gov.ua/Review/122153737
ККС вказав, що питання у цій справі зводиться до того, чи спричинена діями осіб, яким було пред'явлено обвинувачення, шкода в значенні ст. 364 КК.
Апеляційна інстанція вважала, що розмір шкоди не може бути визначений без залучення експертів і призначила комплексну судово-товарознавчу та судово-економічну експертизу, за результатами якої експерти не змогли визначити ринкову вартість обладнання і розмір завданої шкоди.
Обставини, встановлені під час розгляду справи, свідчать, що обладнання не було предметом серійного виробництва, а виготовлялося за індивідуальним замовленням і під спеціальні потреби конкретного споживача. Тому висновок про разовий або індивідуальний характер такого замовлення є обґрунтованим.
ККС погоджується з тим, що у разі, якщо реальна ринкова вартість обладнання визначена, то встановлення різниці між нею і вартістю, за яке обладнання було продано, вимагає лише арифметичних розрахунків. Однак в цій справі питання полягало не в обрахунку цієї різниці, а у встановленні реальної ринкової вартості обладнання, що не може бути здійснено без експертних знань. Експерти, які проводили дослідження цього питання за ухвалою апеляційного суду, не змогли визначити ринкову вартість обладнання. За неможливості визначити її експертним шляхом і відсутності інших відомостей, на підставі яких можна визначити таку вартість, висновок суду апеляційної інстанції про недоведеність завданої шкоди як складової злочину, передбаченого ст. 364 КК, є правильним
01.10.2024 ККС ВС
№ 991/6712/20 Арифметичні розрахунки для визначення шкоди за відсутності експертних висновків - можливі, якщо встановлена ринкова вартість
https://reyestr.court.gov.ua/Review/122153737
45. Сторона обвинувачення не згодна з висновком апеляційної інстанції, що у цьому випадку шкода може бути встановлена лише висновком експерта, і послалась у цьому зв`язку на постанову Суду, якою допускається можливість встановлення шкоди у випадку, коли достатньо загальновідомих та загальнодоступних знань та проведення простих арифметичних розрахунків.[5]
46. Суд погоджується з тим, що у разі, якщо реальна ринкова вартість Обладнання визначена, то встановлення різниці між нею і вартістю, за яке Обладнання було продано, вимагає лише арифметичних розрахунків.
47. Однак в цій справі питання полягало не в обрахунку цієї різниці, а у встановленні реальної ринкової вартості Обладнання, що не може бути здійснене без експертних знань. Тому Суд відхиляє цей довід сторони обвинувачення і погоджується з апеляційним судом у цьому питанні.
19.09.2024 ККС ВС
№ 243/4761/20 Встановлення збитків не є об'єктом експертизи. Про сутність економічної експертизи. Відсутність обов'язку слідчого щодо повідомлення сторін про призначення експертизи
https://reyestr.court.gov.ua/Review/121847544
- КПК не покладає на слідчого обов’язку повідомляти підозрювану особу про проведення експертизи.
- Відсутність у матеріалах кримінального провадження письмової вказівки керівника експертної установи про доручення провести конкретним експертам експертизу не ставить під сумнів те, що експертів було включено до складу комісії у встановленому порядку саме за дорученням керівника установи.
- Економічна експертиза спрямована на дослідження діяльності фінансово-економічного характеру, включає в себе перевірку документів бухгалтерського, податкового обліку, а також дослідження фінансово-кредитної діяльності. Отже, під час експертизи на підставі спеціальних знань експерт за встановленою методикою досліджує об’єкт експертизи, який стосуються обставин кримінального провадження. Натомість суд установлює фактичні обставини кримінального провадження, зокрема наявність причинно-наслідкового зв’язку між діянням особи та наслідками, які в цьому випадку полягають у спричиненні збитків, і здійснює їх юридичний аналіз за кримінально-правовими правилами оцінки, спираючись не тільки на висновки експерта, а й на інші докази.
- Спричинення завданих збитків є з’ясуванням питання права і не може становити об’єкт економічної експертизи.
28.11.2023 ККС ВС
№ 641/6379/18 Недопустимість акту ревізії та вплив на висновок експерта
https://reyestr.court.gov.ua/Review/115409360
Недопустимість акту ревізії не може свідчити про недопустимість висновку експерта, якщо такий висновок не ґрунтується на акті ревізії, а лише підтверджує його.
27.11.2018 ККС ВС
№ 609/921/13-к Висновок судово-економічної експертизи, проведеної в кримінальному провадженні, не є обов’язковим для суду й може бути ним відхилений з дотриманням вимог ч. 10 ст. 101 КПК
https://reyestr.court.gov.ua/Review/78715707
Суд не бачить порушення в тому, що суди не взяли до уваги висновку судово-економічної експертизи. Як випливає з вироку, місцевий суд проаналізував вказаний висновок і, дотримавшись вимог ч. 10 ст. 101 КПК, навів у вироку мотиви своєї незгоди з ним. На аналогічні скарги прокурора апеляційний суд у своїй ухвалі зазначив, що вказаний висновок не може спростувати висновків, що містяться у рішеннях адміністративних судів, які набрали законної сили, щодо застосування норм податкового законодавства до діяльності ТОВ «М».
26.11.2018 ККС ВС
№ 609/921/13-к Необов'язковість висновка судово-економічної експертизи
https://reyestr.court.gov.ua/Review/78715707
Висновок судово-економічної експертизи, проведеної у кримінальному провадженні, не є обов’язковим для суду і може бути ним відхилений з дотриманням вимог ч. 10 ст. 101 КПК, зокрема, з тих міркувань, що він суперечить фактичним обставинам справи та не спростовує висновків, що містяться в рішеннях адміністративних судів, які набрали законної сили, щодо правомірності застосування до ТОВ спеціального режиму оподаткування та які стосуються предмета доказування у справі й можуть бути використані судом для встановлення обов'язкових елементів складу злочинів, передбачених ч. 3 ст. 212, ч. 1 ст. 222, ч. 1 ст. 366 КК.
Категорія «Судово-економічна експертиза» у ст. 101-102 КПК
1. Порушення, які впливають на недопустимість висновку експерта (експертизи)
1.1. З питань кваліфікації експерта, атестація
1.2. З питань кваліфікації експертної установи
1.3. Загальні порушення
1.4. Загальні критерії оцінки допустимості висновку експерта
1.5. Порушення процесуального способу отримання об'єктів дослідження експертизи
1.6. Проведення експертизи без дослідження об'єктів експертизи
1.7. Проведення експертизи по об'єкту дослідження відібранного через тривалий час
1.8. Використання неперевірених показань у експертизі
1.9. Відсутність доручення керівника експертної установи конкретному експерту
1.10. Виготовлення експертизи після закінчення досудового розслідування
1.11. Призначення та отримання висновку експертизи до внесення відомостей в ЄРДР
1.12. Відсутність посилання на використані експертом нормативно правові акти
1.13. Проведення експертизи по копіях документів замість оригіналів
1.14. Відсутність даних про попередження про кримінальну відповідальність за ст. 384, 385 КК
1.15. Розбіжність дати призначення експертизи у постанові та супровідному листі
1.16. Експертна установа у єдиній системі органів зі слідчим
1.17. Об'єднання повноважень експерта з перекладачем (дослідження документів на російській мові)
2. Підбірка по видам експертиз та досліджень
2.1. Науково-правове дослідження
2.2. Додаткова або повторна експертиза
2.3. Автотехнічна, автотранспортна, технічного стану експертиза
2.4. Балістична експертиза
2.5. Економічна експертиза
2.6. Медичний огляд на стан сп'яніння
2.7. Почеркознавча експертиза
2.8. Судово-медична експертиза
2.9. Судово-психологічна експертиза або дослідження з поліграфом
2.10. Судова будівельно-технічна експертиза
2.11. Семантико-текстуальна експертиза (лінгвістична)
2.12. Товарознавча експертиза
2.13. Рецензія на висновок експерта
2.14. Фоноскопічна експертиза. Ідентифікація за голосом. Експертиза голосу
2.15. Експертиза спеціальних хімічних речовин (СХВ)
2.16. Експертиза грунту
2.17. Комп'ютерно-технічна експертиза
3. Розбіжність збитків за експертизами та іншими доказами
4. Розбіжність висновків експертиз
5. Арифметичні розрахунки або висновок експерта у питаннях встановлення шкоди
6. Експертне дослідження, рецензія, консультативний експертний висновок
6.1. Експертне дослідження
6.2. Рецензія на висновок експерта
6.3. Консультативний висновок спеціаліста
6.4. Висновок за результатами клініко-експертної оцінки якості надання медичної допомоги.
