У Національному антикорупційному бюро відзвітували про найгучніші випадки незаконного заволодіння активами у 2023 році.
ТОП - 5 справ виглядає наступним чином:
5. Заволодіння 1,32 млрд грн ДП «Зоря» - «Машпроект»
26 вересня 2023 року НАБУ і САП за оперативного супроводу Департаменту стратегічних розслідувань Нацполіції повідомили екскерівникам державного підприємства «Науково-виробничий комплекс газотурбобудування «Зоря» - «Машпроект» та директору приватної компанії-нерезидента про підозру у заволодінні у складі організованої групи коштами ДП на суму 62 млн дол. США (1,32 млрд грн за курсом НБУ на момент вчинення злочину).
Йдеться про:
- чотирьох колишніх генеральних директорів ДП «НВКГ «Зоря» - «Машпроект»;
- директора приватної компанії-нерезидента.
Дії всіх підозрюваних кваліфіковано за ч. 5 ст. 191 КК України. Двом із них, ексдиректору ДП та директору приватної компанії-нерезидента, також інкримінують ч. 3 ст. 209 КК України.
Слідство встановило, що керівництво ДП «НВКГ «Зоря» - «Машпроект», яке експортувало продукцію власного виробництва за кордон, організувало схему заволодіння коштами держпідприємства. Для цього з компанією-нерезидентом уклали низку агентських угод, за якими вона нібито мала надавати послуги з пошуку та проведення переговорів з потенційними покупцями продукції держпідприємства щодо укладання з ними відповідних зовнішньоекономічних контрактів.
У результаті протягом 2013-2018 рр. на рахунки компанії-нерезидента держпідприємство безпідставно перерахувало 61,98 млн дол. США як оплату за удавані агентські послуги. Завдання ДП збитків на цю суму підтверджується висновком судової економічної експертизи. Надалі кошти легалізувались шляхом їх переведення на рахунки іноземних компаній, підконтрольних екскерівникам ДП.
Під час слідства з метою здобуття доказів протиправної діяльності учасників схеми НАБУ і САП скерували запити про міжнародну-правову допомогу до понад 20 іноземних юрисдикцій. Завдяки відомостям, отриманим від індійських компетентних органів, вдалося підтвердити факт фіктивності послуг, а інформація від Швейцарії та Латвії дозволила відстежити «відмивання» незаконно отриманих від ДП коштів у розмірі 795 тис. дол. США та понад 222 тис. євро. Міжнародне співробітництво у провадженні триває.
4. Викрито організовану групу, яка заволоділа державними землями вартістю майже 2 млрд грн
15 серпня 2023 року НАБУ і САП викрили 5 осіб – учасників організованої групи, яка заволоділа земельними ділянками під Києвом площею понад 1200 га. Їх дії призвели до заподіяння понад 1,8 млрд грн збитків державі.
Серед підозрюваних:
- колишній заступник керівника ДП «Головний науково-дослідний та проектний інститут Землеустрою» — організатор схеми;
- двоє колишніх посадовців ГУ Держгеокадастру в Київській області – виконавці злочину (один із них – наразі керівник одного з ЦОВВ);
- двоє фізичних осіб, пов’язаних із екскерівництвом Держгеокадастру – пособники злочину.
Дії осіб кваліфіковані за ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209 КК України.
За даними слідства, у 2018-2019 роках організатор злочину, маючи вплив на службових осіб Головного управління Держгеокадастру у Київській області, а також зв’язки з високопосадовцями у різних сферах, розробив схему заволодіння сільськогосподарськими землями які перебували у постійному користуванні державних підприємств на території Київської області. Для цього він залучив інших співучасників, які, серед іншого, підшукували учасників АТО, які мають право на безоплатне отримання земельної ділянки*. Детективи і прокурори встановили два епізоди злочинної діяльності – заволодіння майже 920 га державної землі у Фастові та близько 284 га ДП «Пуща-Водиця» поблизу міста Києва.
Щодо землі у Фастові
Учасники злочину, забезпечили проведення інвентаризації земельних ділянок на території міста Фастова, що перебували у постійному користуванні ДП «ДГ «Дмитрівка», яке знаходиться у віданні Національної академії аграрних наук. Зловмисники внесли неправдиві відомості до документації, складеної за результатами інвентаризації, де вказали, що право користування земельними ділянками відсутнє, нібито, у зв’язку з ліквідацією державного підприємства та відсутністю правонаступника, а тому ділянки були віднесені до земель запасу.
Надалі учасники злочину без відома учасників АТО, скористались відповідним законодавчим механізмом та виділили на їхні імена у приватну власність земельні ділянки, які перебували у постійному користуванні ДП «ДГ «Дмитрівка».
Згодом, після приватизації землі, її перепродали третім особам офіційно за ціною в 10 разів нижче ринкової вартості. За даними експертизи, земельні ділянки вартували майже 715 млн грн, у той час як приватним підприємцям були передані за суму близько 85 млн грн.
Щодо землі у Пущі-Водиці
Йдеться про виділення ділянок на території Софіївсько-Борщагівської та Петропавлівсько-Борщагівської сільських рад колишнього Києво-Святошинського району Київської області, загальною площею 284,32 га та ринковою вартістю майже 1,2 млрд грн.
Особливістю цієї схеми було те, що ДП «Пуща Водиця» за результатами інвентаризації зареєструвало за собою право користування земельними ділянками у 2016 році. У 2019 році ДП «Пуща Водиця» розробило відповідну документацію на поділ частини ділянок, яка була затверджена ГУ Держгеокадастру у Київській області.
Однак, підозрювані, намагаючись заволодіти вказаним ділянками, підготували від імені Головного управління Держгеокадастру у Київській області скаргу до Міністерства юстиції щодо скасування реєстрації права користування земельними ділянками ДП «Пуща Водиця», оскільки їх поділ був здійснений, нібито без погодження Держгеокадастру як представника держави – власника земельних ділянок.
Після того, як Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації Мінюсту ухвалила рішення про скасування рішення державного реєстратора, яким зареєстровано право постійного користування землями за ДП «Пуща Водиця», саме право користування не було скасовано.
Однак, зловмисники надалі забезпечили надання службовими Головного управління Держгеокаластру у Київській області вказаних ділянок у приватну власність на ім’я учасників АТО, більшість з яких навіть не знали про реалізацію свого права.
Тут також планувалась зміна цільового призначення і подальший продаж приватним компаніям.
Проте, завдяки НАБУ і САП у 2020-2021 рр. на усі землі накладено арешт і видано заборону щодо їх забудови, змінення цільового призначення тощо, що дозволило їх зберегти для громади Київщини.
Детективи і прокурори встановлюють інших можливих учасників злочину. Також НАБУ і САП розслідують факти підроблення документів щодо представництва інтересів учасників АТО.
*Особи зі статусом учасника бойових дій мають пільгове право на безоплатну приватизацію земельної ділянки у порядку ст. ст. 116, 118, 121 ЗК України відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 19 серпня 2015 року № 898 «Питання забезпечення учасників антитерористичної операції та сімей загиблих учасників антитерористичної операції земельними ділянками».
3. Розкрадання газу на 2,1 млрд грн: підозрюється чинний нардеп - організатор
10 жовтня 2023 року НАБУ і САП повідомили народному депутату України про підозру в організації заволодіння майном держави (природним газом) на суму понад 2,1 млрд грн та легалізації незаконно отриманого прибутку.
Він є шостим підозрюваним у межах цієї справи. Іншим учасникам схеми про підозру повідомили у січні 2018 року (епізод щодо розкрадання газу на 1,4 млрд грн) та у серпні 2020 року (епізод щодо розкрадання газу на 729,8 млн грн).
Дії підозрюваного кваліфіковано за ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 209 КК України. Оскільки народний депутат не прибув до НАБУ для повідомлення йому про підозру вповноваженим прокурором САП вказану процесуальну дію здійснено у порядку статті 135 КПК України.
Організація заволодіння природним газом
За версією слідства, впродовж 2013-2017 років народний депутат України організував заволодіння природним газом підконтрольними йому службовими особами Новояворівської та Новороздільської ТЕЦ (Львівська обл.) на загальну суму понад 2,1 млрд грн.
Під його контролем підприємства-власники Новояворівської та Новороздольської ТЕЦ (Львівська обл.) уклали низку угод про закупівлю в НАК «Нафтогаз України» природного газу для виробництва теплової енергії населенню. З метою здешевлення тепла для цієї категорії споживачів НАК постачав комерційним ТЕЦ газ за пільговими цінами, суттєво нижчими від ринкових.
Однак, як встановили детективи НАБУ, «пільговий» газ Новояворівська та Новороздільська ТЕЦ одержали незаконно, не плануючи використовувати його для виробництва тепла для населення. Натомість, як з’ясувало слідство, цей газ вони використали у власній господарській діяльності для виробництва електроенергії, яку надалі реалізували ДП «Енергоринок» за ринковою ціною.
Організація легалізації
Внаслідок описаних дій із заволодіння природним газом прибутковість виробництва електроенергії Новояворівською та Новороздільською ТЕЦ у деякі періоди перевищувала 100% (проти 3-5%, закладених в тариф Національною комісією, що здійснює регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг на підставі поданих вказаними ТЕЦ документів та обгрунтувань).
Таким чином, на переконання детективів НАБУ, ТЕЦ отримали незаконний дохід (надприбутки) у сумі понад 3,5 млрд грн.
Впродовж 2013-2018 років народний депутат організував легалізацію (відмивання) частини вказаних коштів на суму понад 450 млн грн шляхом переведення на рахунки підконтрольної ТОВ та компаній-нерезидентів, у тому числі зареєстрованих у Кіпрській Республіці та на Маршаллових Островах, їх змішування та маскування та врешті-решт повернення в Україну під виглядом іноземних інвестицій для фінансування нового бізнесу у Львівському регіоні.
Наразі обвинувальні акти стосовно п’яти учасників схеми скеровано до суду, а на цілісні майнові комплекси «Новороздільська ТЕЦ» та «Новояворівська ТЕЦ» вартістю близько 800 млн грн накладено арешт.
Щодо організатора схеми, вирішується питання обрання йому запобіжного заходу. Слідство триває.
Слід зауважити, що вказаний народний обранець також є обвинуваченим у справі НАБУ і САП щодо заволодіння 93 млн грн «Укрзалізниці».
Довідково
Справа Новояворівської та Новороздольської ТЕЦ, слідство у якій детективи розпочали у 2016 році, є однією з найскладніших справ у сфері економіки в історії НАБУ і САП. Загальний обсяг матеріалів слідства становить понад 350 томів. До 9 іноземних юрисдикцій, серед яких Швейцарська Конфедерація, Сполучені Штати Америки, Республіка Кіпр, Латвійська Республіка, Словацька Республіка, Канада, Республіка Маршаллові Острови, надіслано 17 запитів про міжнародно-правову допомогу, а відповідь на деякі з них довелося чекати до двох років. Це між іншим обумовлює значну тривалість розслідування.
Крім того, завдяки співпраці з іноземними колегами однієї з країн Європи вдалося відстежити та накласти арешт на кошти у розмірі 2,3 млн євро, які вніс на рахунок один із членів сім’ї народного депутата.
2. Заволодіння аеропортом «Одеса»: підозрюються 5 осіб
НАБУ і САП викрили злочинну групу, яка заволоділа майном КП «Міжнародний аеропорт «Одеса» вартістю 118 млн грн та доходом від його діяльності протягом 2012-2022 рр. у розмірі понад 2,5 млрд грн.
Як встановило слідство, у 2011 році два відомих одеських бізнесмена організували схему заволодіння майном КП «Міжнародний аеропорт «Одеса». Для цього зареєстрували ТОВ, яке мало заснувати спільне товариство з Одеською міською радою (ОМР), з розподілом часток 75% і 25% відповідно, з метою отримання у власність та подальшої приватизації майнового комплексу аеропорту вартістю близько 118 млн грн. Отримання згоди депутатів ОМР на створення товариства забезпечив тодішній міський голова, розповівши про нібито плани співзасновника інвестувати у розвиток аеропорту. Крім того посадовець вчинив службове підроблення, що надавало підконтрольному ТОВ право утворювати спільне з ОМР товариство в обхід конкурсу.
Важливо, що отримане у спільне користування майно аеропорту не підлягало приватизації, оскільки мало загальнодержавне значення, забезпечувало виконання функцій прикордонного і митного контролю. Ба більше 535 одиниць основних засобів з 2488 переданих були аеродромними об’єктами, що забезпечують безпеку польотів та не могли бути відчуженими в принципі.
Крім того, за договором «інвестори» зобов’язувались внести статутний капітал у розмірі 355 млн грн, побудувати новий термінал і злітно-посадкову смугу. Проте більша частина внесених коштів через дії учасників схеми стала предметом застави та була заблокована банком, тобто не підлягала використанню. Новий термінал збудували за кредит, взятий під заставу майнового комплексу аеропорту, а злітно-посадкову смугу не починали будувати взагалі.
В результаті реалізації схеми, її учасники заволоділи майном аеропорту на суму 118 млн грн та доходами від його діяльності у сумі понад 2,5 млрд грн.
Наразі про підозру повідомили:
- двом одеським бізнесменам-співорганізаторам схеми – ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України;
- колишньому міському голові Одеси – ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 366 КК України;
- колишньому в.о. заступника міського голови Одеси – ч. 5 ст. 191 КК України;
- директору ТОВ – ч. 5 ст. 191 КК України.
1. Заволодіння 9,2 млрд грн ПриватБанку: підозрюється колишній бенефіціарний власник
7 вересня 2023 року детективи НАБУ за погодження керівника САП повідомили колишньому кінцевому бенефіціарному власнику ПАТ КБ «ПриватБанк» та п’ятьом членам організованої ним групи про підозру у заволодінні коштами банку на суму понад 9,2 млрд грн.
Слідство встановило, що у січні-березні 2015 року кінцевий бенефіціар банку, на той момент Голова Дніпропетровської обласної держадміністрації, розробив план заволодіння коштами ПриватБанку з метою подальшого фінансування підконтрольної офшорної компанії та збільшення власної частки у статутному капіталі банку. Для цього банк штучно зобов’язали виплатити вказаній підконтрольній компанії понад 9,2 млрд грн під приводом нібито зворотного викупу власних облігацій за завищеною вартістю.
Надалі частину суми у розмірі понад 446 млн грн з метою легалізації перерахували на рахунки трьох пов’язаних юридичних осіб під виглядом операцій з купівлі-продажу цінних паперів, а згодом – на рахунки ще двох. Врешті-решт кошти надійшли на особовий рахунок кінцевого бенефіціара ПриватБанку. Ними він розпорядився на власний розсуд – вніс до статутного капіталу ПриватБанку на виконання вимог Національного банку України.
Наразі серед підозрюваних:
- колишній кінцевий бенефіціарний власник ПриватБанку, організатор групи;
- колишній Голова Правління ПриватБанку;
- колишній заступник керівника напрямку - директор Департаменту міжбанківського дилінгу банку, який одночасно був довіреним представником компанії-нерезидента, пов’язаної з ПриватБанком;
- ексзаступниця Голови Правління ПриватБанку – директорка казначейства;
- ексначальниця Департаменту підтримки міжбанківських операцій казначейства ПриватБанку;
- ексзаступниця керівника Департаменту з обслуговування рахунків ЛОРО банків-кореспондентів, нерезидентів головного офісу ПриватБанку.
Дії осіб кваліфіковано за статтями 191, 209, 366 Кримінального кодексу України. Ексдиректора Департаменту міжбанківського дилінгу банку затримано у порядку ст. 208 КПК.
Це вже четвертий епізод у справі заволодіння коштами ПриватБанку. У жовтні минулого року НАБУ і САП визнали, що для доведення вини підозрюваних детективи зібрали достатньо доказів за трьома попередніми епізодами та відкрили матеріали слідства. 6 вересня 2023 року обвинувальний акт скерували до суду.
В лютому 2021 року НАБУ і САП повідомили експосадовцям банку про підозру у розтраті понад 136 млн грн через схему страхових виплат. Вже за місяць підозри оновили новим епізодом, додавши розтрату майже 315 млн дол. США (близько 8,2 млрд грн) через акредитивну схему. А у вересні 2022 року добірка інкримінованих колишнім менеджерам ПриватБанку злочинів поповнилася ще однією розтратою у розмірі 85,2 млн грн.
