Рішення ВС у справі № 363/1304/23 від 07.08.2026 https://t1p.de/gx7ro
У справі про поділ майна подружжя позивачка просила накласти арешт на грошові активи відповідача в розмірі 1/2 частини від залишків, наявних на банківських рахунках станом на дату припинення шлюбних відносин.
Апеляційний суд заяву задовольнив частково та наклав арешт на відповідні грошові активи.
У касаційній скарзі відповідач зазначав, що арешт накладено на кошти станом на минулу дату без встановлення їх актуальної наявності на рахунках.
КЦС ВС вказав, що предметом спору є поділ спільного сумісного майна подружжя, склад і вартість якого визначаються саме на час припинення спільного ведення господарства.
Специфіка грошових коштів як об’єкта забезпечення позову полягає в їх абсолютній мобільності. Тому покладення на позивачку обов’язку довести щоденний актуальний баланс рахунків відповідача за кілька років розгляду справи є недосяжним стандартом доказування, що нівелює інститут забезпечення позову.
Фіксація судом обсягу грошових активів на дату припинення шлюбних відносин є належним правовим інструментом, який перешкоджає подальшому недобросовісному виведенню активів та спрямований на забезпечення реального виконання майбутнього рішення.
З огляду на тривалий судовий процес та наявність спору між сторонами об’єктивна вірогідність утруднення виконання майбутнього рішення є самостійною та достатньою підставою для вжиття таких заходів.
