Рішення ВС у справі № 183/2118/22 від 28.02.2023 https://cutt.ly/84sYp7V
У цій справі апеляційний суд відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою прокурора на ухвалу суду про відмову в задоволенні клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого. Своє рішення суд мотивував тим, що ст.392 КПК України не передбачено окремого оскарження зазначеної ухвали суду.
ККС ВС не погодився з таким висновком апеляційного суду.
ВС наголосив, що суди апеляційної інстанції повинні діяти з урахуванням судової практики, згідно з якою апеляційні суди зобов'язані перевіряти законність ухвал, не передбачених кримінальними процесуальними нормами. Право на апеляційне оскарження такого судового рішення підлягає забезпеченню на підставі п.17 ч.1 ст.7 та ч.1 ст.24 КПК України, які його гарантують.
Отже, з урахуванням положень п.п.1,2,17 ч.1 ст.7 КПК України, суд апеляційної інстанції під час вирішення питання про відкриття апеляційного провадження в цьому разі мав би виходити з того, що ухвала суду про визнання неможливим розгляд судом питання про продовження строку тримання під вартою в установленому КПК України порядку та залишення клопотання прокурора без задоволення підлягає апеляційному оскарженню.
З огляду на це, у зазначеній справі суддею апеляційного суду було допущено істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.
