Валютні резерви України невпинно скорочуються, що тисне на курс гривні та наближає підвищення цін на імпортні товари.
Наскільки все серйозно, чому валютні резерви тануть, чим це загрожує і як врятувати ситуацію розбиралися в LIGA.net.
Навіщо потрібні валютні резерви
Міжнародні резерви — це не запас грошей на "чорний день", у некризовий час вони також відіграють важливу роль. Національний банк використовує їх для валютних інтервенцій — коли попит на валюту вище, ніж пропозиція, НБУ покриває різницю, продаючи валюту з резервів. А якщо пропозиція валюти більша, то НБУ викупає ці надлишки, поповнюючи резерви.
"Якщо спрощено — розмір резервів визначає, чи буде більш-менш стабільним обмінний курс гривні. Резерви — це певного роду гарантія, що гривня матиме якусь вартість", — розказав економіст, виконавчий директор CASE Україна Дмитро Боярчук.
Наявність резервів дозволяє проводити зовнішньоекономічні операції. Зокрема, аби завезти в Україну імпортний товар, імпортер має прийти на ринок і купити валюту, якою розрахується за цей товар з іноземним контрагентом. Також валюта потрібна й щоби повертати борги на зовнішньому ринку.
Чому наші резерви скорочуються
У 2022 рік Україна входила із суттєвим запасом — $31 млрд. Востаннє стільки було у квітні 2012 року. Однак вже з кінця минулого року ЗМІ писали про можливість російського вторгнення, і на хвилі таких чуток попит на валюту в Україні зріс. Тому НБУ був змушений задовольняти його, продаючи на ринку валюту з резервів.
Після початку вторгнення всі побігли купувати валюту з метою зберегти заощадження, натомість приплив валюти у країну різко зменшився — бойові дії та заблоковані порти обвалили експорт.
Проблема 1 — негативний платіжний баланс. Через війну платіжний баланс різко зсунувся у бік імпорту товарів та послуг. Наприклад, за другий квартал, коли вже йшла війна, Україна імпортувала товарів і послуг на $6,25 млрд більше, ніж експортувала. За перше півріччя — мінус $6,8 млрд.
Сприяло цьому і рішення влади запровадити пільги на імпорт — на початку вторгнення Рада скасувала мита та ПДВ для імпортерів. Тож ввозити товари з-за кордону стало ще вигідніше.
Один з депутатів обурюється через це рішення: "Хто це вигадав взагалі? Ми на цьому втратили десь 60 млрд грн".
Проблема 2 — "друк" гривні. Через фінансову кризу видатки держбюджету значно зросли, натомість доходи — впали. Одним з інструментів покриття дефіциту бюджету стала емісія гривні Нацбанком. Тобто регулятор "друкував" гроші, коли їх в бюджеті не вистачало. З 24 лютого НБУ "надрукував" вже 255 млрд грн.
"Коли відбувається доволі масштабна емісія, цю гривню треба нейтралізувати. Надлишки гривні надходитимуть на валютний ринок, також люди купуватимуть що-небудь імпортне. Вилучають ці надлишки через інтервенції — продаючи валюту з резервів", — пояснює Боярчук.
Проблема 3 — витрати мігрантів. Ще один важливий фактор — українці, які виїхали за кордон. Вони витрачають там гроші і таким чином виводять валюту з країни.
Усе це призвело до домінування попиту на валюту над пропозицією, що змушує Нацбанк покривати різницю з валютних резервів. Від початку року вони скоротились на $8,5 млрд.
Чим це загрожує
Голова НБУ попереджає, що постійно згладжувати дисбаланси за допомогою резервів не вийде, бо надовго цього джерела не вистачить.
"Крім того, завжди потрібно мати недоторканий запас резервів на випадок реалізації найгірших сценаріїв. Навіть більше — стрімке зниження резервів буде зумовлювати додатковий попит на валюту і прискорювати повноцінну кризу платіжного балансу", — пише він.
У МВФ є методологія, за якою можна вирахувати розмір такого "недоторканного запасу". Якщо спростити, йдеться про об’єм імпорту країни за три місяці. У довоєнний час місячний імпорт України становив близько $5 млрд, і хоч після вторгнення він значно скоротився, вже у червні повернувся до $4,8 млрд. Тож орієнтовно $15 млрд є "червоною лінією".
Однак Дмитро Боярчук наголошує, що це лише в теорії, бо на практиці наша ситуація складніша.
"У нас цікава ситуація. (У методології МВФ. — Ред.) мається на увазі, що за три місяці якийсь шоковий період може вирівнятись і все знову буде більш-менш нормально. А в нас шоковий період може і за три місяці не вирівнятись, і за пів року також", — каже він.
Якщо дійде до того, що НБУ не зможе здійснювати валютні інтервенції, це фактично означатиме відсутність валюти в країні.
За такого сценарію на нас очікує короткостроковий дефіцит імпортних товарів та неконтрольована девальвація, каже старший економіст Центру економічної стратегії Юрій Гайдай.
"Це будуть якісь панічні настрої, це буде означати, що в країні немає валюти. Я боюсь, що в такій ситуації просто конвертують валютні вклади чи ще щось таке. Це дуже нехороший сценарій, особливо в умовах війни", — додає Боярчук.
Тобто скорочення резервів призведе до різкого здорожчання валюти та, відповідно, до стрімкого зростання цін. Подібний сценарій українці мали можливість побачити у 2014-2015 роках.
У лютому 2015-го резерви впали до $5,6 млрд, курс після фіксованого 8 грн/$ злетів до понад 30. Інфляція у 2014-му — 24,9%, у 2015-му — 43,3%. Навіть зараз, коли війна куди масштабніша, ніж у ті роки, інфляція трохи більша за 20%.
Як не допустити поганого сценарію
З перших днів вторгнення НБУ запровадив низку валютних обмежень, що дозволило стабілізувати фінансову і банківську систему, тому резерви витрачаються здебільшого на компенсацію дефіциту платіжного балансу та врівноваження ефекту емісії, каже Гайдай.
Боярчук також називає головною проблемою "друк" грошей для фінансування дефіциту бюджету. На його думку, НБУ має обмежити цей інструмент.
"Я не знаю, чому вони (топпосадовці НБУ. — Ред.) тільки пишуть колонки, а не можуть сказати Мінфіну: вибачте, з цього моменту ми вам не викупаємо облігації (тобто не друкуємо гривню. — Ред.), поки ви не вичерпаєте інші ресурси, зокрема через підвищення ставок за ОВДП", — зазначає він.
Обидва економісти також підтримують запровадження збору для імпортних товарів. Саме з метою збереження резервів НБУ та Мінфін пропонують ввести 10-відсотковий збір на купівлю валюти для імпорту товарів.
"Ввести збір це й у міжнародній практиці вважається нормальним інструментом в умовах кризи платіжного балансу. У нас це не стабілізує ситуацію, але зменшить тиск на резерви", — каже Боярчук.
Економіст погоджується, що такий крок — "неприємне відчуття" для бізнесу, і ціни ще зростуть, але в нинішніх умовах ідеальних рішень немає.
Юрій Гайдай має ще декілька пропозицій:
- збільшення мит/акцизів на імпортне пальне;
- підвищення акцизів на імпортний алкоголь і тютюн;
- збільшення оподаткування імпортованих предметів розкоші, зокрема дорогих авто.
"Більшість опцій добре працюватимуть лише у поєднанні зі зменшенням корупції на митниці, в іншому разі зростання чорного ринку швидко нівелює фіскальний ефект і посилить тиск на готівковий валютний ринок", — робить важливу ремарку Гайдай.
Позитивно на платіжний баланс має вплинути зернова угода, бо це збільшує експорт і, відповідно, збільшуються надходження валюти в країну.
Ще один варіант — девальвація гривні. До цього НБУ вдався не так давно, коли підвищив офіційний курс гривні з 29,25 до 36,6 грн/$. Якщо платіжний баланс суттєво не зміниться, резерви продовжать танути, і регулятор може зробити це знову.
"Якщо не обмежувати імпорт, альтернатива — втрата резервів і наступний девальваційний шок вже за декілька місяців, коли НБУ перейде на наступний курс 45-50 грн/$", — вказує Боярчук.
Збереженню валюти в країні сприятиме те, що уряд домовився із зовнішніми кредиторами про відтермінування виплати боргів до 2024 року, що зекономить майже $6 млрд.
"В умовах наших обмежених можливостей поповнення резервів це велика допомога країні", — зазначила перша заступниця голови НБУ Катерина Рожкова.
Загалом же втратою лише $8,5 млрд з резервів Україна має завдячувати західним партнерам, які надають фінансову допомогу. За даними Мінфіну, від початку року ми отримали $14 млрд. Тож динаміка валютних резервів дуже залежатиме від подальшої міжнародної допомоги.
Економісти вважають, що сценарій, коли Україна залишиться зовсім без резервів, малоймовірний — бо й в уряду є дієві інструменти, і Захід допомагає.
