Верховна рада ухвалила у першому читанні та в цілому проєкт закону "Про Державний бюджет України на 2022 рік". Депутати почали розглядати документ ще 20 жовтня, утім всі подані поправки, а їх було понад 4000, вдалося розглянути тільки за три засідання. Остаточно ухвалити бюджет на наступний рік Верховна рада повинна не пізніше 1 грудня.
Держбюджет на 2022 рік розглядали по спецпроцедурі в рамках якої було розглянуто та ухвалено в цілому проєкт постанови "Про висновки та пропозиції до проєкту закону України про Державний бюджет України на 2022 рік". "За" проголосували 273 народних депутатів.
Відповідно до регламенту проєкт закону "Про державний бюджет України на 2022 рік" вважається прийнятим у першому читанні.
Процедура ухвалення державного бюджету на наступний рік чітко регламентована. За статтею 96 Конституції, Кабінет міністрів не пізніше 15 вересня подає до Ради проєкт закону "Про державний бюджет України". Далі народні депутати формують свої пропозиції не пізніше 1 жовтня. Рада розглядає проєкт держбюджету у першому читанні не пізніше 20 жовтня, а у другому — не пізніше 20 листопада. Остаточно закон про держбюджет парламентарі повинні ухвалити до 1 грудня.
Цьогоріч парламентарі почали розгляд проєкту держбюджету-2022 20 жовтня. Народні депутати заявили до документа понад 4 тисячі правок, однак бюджетний комітет рекомендував врахувати в проєкті 1501 пропозицію народних депутатів та відхилити 1783. Голова фракції "Голос" Ярослав Железняк заявив, що це був найдовший розгляд і ухвалення бюджету у першому читанні. Утім в залі не було підтримано жодної депутатської правки, які подавалися до бюджету, окрім тих, які ухвалив профільний комітет.
Як повідомила після голосування нардепка Леся Забуранна ("Слуга народу") велика кількість пропозицій від депутатів "не були збалансованими" і тому не знайшли підтримки у залі.
"Що стосується тих пропозицій, які були підтримані, вони були підтримані і під час розгляду робочої групи, і комітету з питань бюджету, які зокрема стосувалися питної води, тобто забезпечення якісною питною водою всіх громадян, оновлення субвенцій як логічне продовження програми першої леді щодо оновлення їдалень та харчоблоків у школах, оскільки мова йде про якісне харчування всіх без виключення дітей і це питання яке не піднімалось близько 30 років у країні. Тобто по великому рахунку раціональні, реалістичні та важливі пропозиції були підтримані як в комітеті, так і в залі" — пояснила Забуранна.
За її словами, загалом до бюджету подали 3 300 правок, були враховані — близько 20%.
Під час розгляду фракція "Батьківщина" наполягала на відправленні проєкту бюджету на доопрацювання. Зокрема, лідерка фракції Юлія Тимошенко наголосила, що видатки на медицину, передбачені бюджетом, менше ніж 5% ВВП, що передбачено законом.
"Влада заклала у бюджет на наступний рік 2,9% ВВП на медицину. Це означає, що під час пандемії вони поставили дефіцит системи охорони здоров'я такий, що людей неможливо вилікувати ні від яких захворювань. Ми вимагаємо додатково виділити на медицину 112 млрд гривень", — заявила Тимошенко, але її пропозиція не була врахована.
А колега Тимошенко по фракції нардеп Михайло Волинець заявив після голосування, що він взагалі вийшов із зали.
"Я не міг сьогодні голосувати за законопроєкт про бюджет і спеціально вийшов із залу, щоб навіть рука не піднялась. Бо проголосувати жовтою кнопкою, тобто утриматись — це так проголосувати. Не можна погоджуватись із тим що медицина недофінансована, освіта недофінансована. Вчора і протягом дня шахтарі Львіввугілля продовжували страйкувати тому що заборгованість по заробітним платам на сьогодні у них склала два і п'ять десятих мільярда гривень. Не закладається належним чином кошти для забезпечення енергетичної безпеки країни. Газу недостатньо закладено у сховищах, вугілля, а точніше в чотири рази менше ніж передбачено планом. Тобто країна втягнута у системну енергетичну кризу", — розповів Волинець.
Медицина
Згідно з проєктом бюджету на 2022 рік, медична галузь отримає 193 млрд гривень, що на 37 мільярд більше, ніж у 2021 році (156,2 млрд гривень). Передбачається, що середня зарплата лікарів зросте на 56% — до 22 500 гривень (за бюджетом на 2021 рік — на 30%). Мінімальна зарплата лікарів складатиме 20 тисяч гривень. Середня зарплата медичного персоналу зросте на 34% — до 14 500 гривень, а мінімальна зарплата медперсоналу складатиме 13 500 гривень.
Освіта
На освіту уряд пропонує виділити 190 мільярдів гривень. Це на 21 мільярд більше, ніж цьогоріч. А отже — підвищення зарплат вчителів, підвищення в 1,5-2,5 раза стипендій для студентів закладів вищої освіти та професійно-технічних установ. Стипендії для студентів планують збільшити у півтора, два рази. Мінімальна стипендія складатиме 2000 гривень, для відмінників — 2500.
Пенсії
На пенсійний фонд у 2022 році уряд планує виділити 531 млрд гривень, що на 31% більше, ніж у 2020 році. На індексацію пенсій з 1 березня 2022 року буде виділено 28 млрд гривень. Доплати військовим пенсіонерам виділять 10,6 мільярда гривень, на перерахунок пенсій чорнобильцям піде 2,5 мільярди.
Індексація компенсаційних виплат пенсіонерам у віці 75-80 років обійдеться бюджету у 1,5 млрд грн. Пенсіонерам старшим за 70 років будуть доплачувати до 300 гривень щомісячно.
Суспільний мовник
На фінансову підтримку Національної суспільної телерадіокомпанії України на 2022 рік у проєкті бюджету передбачено 1 млрд 871 млн 276,7 тис. гривень. Рада не врахувала поправку нардепа Володимира В’ятровича ("Європейська солідарність") щодо збільшення фінансування українського суспільного мовника на 526, 423 тис.грн внаслідок зменшення видатків на Офіс генерального прокурора і Державного бюро розслідувань.
Безпека та оборона
У проєкті державного бюджету на 2022 рік на фінансування сектору безпеки і оборони передбачили 5,95% видатків від ВВП (у 2021 році 5,92%). Видатки держбюджету для Міністерства оборони у 2022 році заплановані у сумі 131 млрд гривень без урахування державних гарантій, що більше ніж 2021 року на 13,3 млрд грн.
Водночас 71,2 млрд гривень підуть на грошове забезпечення і зарплати військовим, що на 10,9 млрд гривень більше, ніж у 2021 році. 32,9 млрд гривень виділять на програму розвитку озброєння і військової техніки.
На силові структури передбачаються наступні видатки:
- Рада національної безпеки і оборони — 303 млрд грн (250 млрд грн у 2021 році);
- Міністерство оборони України — 130,9 млрд грн (117,6 млрд грн у 2021 році);
- Апарат Міноборони і ЗСУ — 129,6 млрд грн (116,3 млрд грн у 2021 році);
- Міністерство внутрішніх справ — 98,2 млрд грн (98,3 млрд грн у 2021 році);
- Національна поліція — 35,675 млрд грн (35,4 млрд грн у 2021 році);
- Служба безпеки України — 16 млрд грн (15 млрд грн у 2021 році);
- Головне управління розвідки — 4,4 млрд грн (4 млрд грн у 2021 році);
- Служба зовнішньої розвідки — 4,4 млрд грн (4 млрд грн у 2021 році);
- Управління державної охорони — 1,8 млрд грн (1,6 млрд грн у 2021 році).
Згідно з проєктом Держбюджету, 100% ветеранів АТО забезпечуються житлом.
На розвиток стратегічної промисловості виділяється 7,5 мільярдів гривень. Передбачається 2,5 мільярди гривень видатків на оборонно-промисловий комплекс (виготовлення бронетанкової та авіаційної техніки, ракетного озброєння, боєприпасів та приладів).
3 мільярди гривень — на космічну галузь (ракетний комплекс ЗЕНІТ 1SL, будівництво двох супутників). На авіабудівну галузь виділяється 2 мільярди гривень (проведення досліджень і розробок в авіаційній промисловості та впровадження їх результатів, а також модернізація агрегатів та вузлів гвинтокрилів Мі-8, Мі-24).
Курс долара
У бюджеті на 2022 рік уряд заклав курс долара на рівні 28,6-28,7 гривні. У бюджеті на 2021 рік було закладено 29,01 гривні за долар.
Мінцифри
Фінансування Міністерства цифрової трансформації у 2022 році закладене на 66,5% більше, ніж у 2021 році (2,98 млрд грн проти 1,798 млрд грн). Водночас на апарат Мінцифри хочуть витратити 1,531 млрд гривень. 213,3 млн грн з них підуть на керівництво та управління сферою цифрової трансформації. Ще 317,85 млн грн заплановані на фінансування електронного урядування.
Крім того, на розвиток пріоритетних проєктів в галузі ІТ виділено 600 млн грн, ще 400 млн грн — на електронний перепис населення.
Загальні видатки та кредитування Мінцифри заплановані в розмірі 1.45 млрд грн. Половина цих коштів буде направлена на національну програму інформатизації. Інша частина — на розвиток мережі ЦНАПів і підвищення доступності до інтернету в селах.
Для порівняння: на 2021 рік у бюджеті заклали на цифрову інфраструктуру 2,9 млрд грн, з яких:
- 1,3 млрд грн на заходи з інформатизації в органах державної влади.
- 1 млрд грн на вебпортал електронних послуг "Дія".
- 600 млн грн на національну програму інформатизації.
Культура
У 2022 році на сферу культури в бюджеті закладено 9,2 млрд грн (у 2021 — 7,5 млрд грн), з яких:
- видатки на театри та художні колективи — 2,552 млрд грн (2,5 млрд у бюджеті на 2021 рік);
- на створення умов для розвитку особистості, підвищення культурного рівня та естетичного виховання громадян – 1 700,4 млн грн;
- на створення якісних інноваційних культурних проєктів – 703 млн грн;
- на підвищення престижу українського кіно - 671,1 млн грн;
- на "Велике будівництво" закладів загальнодержавного значення – 350,4 млн грн;
- на "Велику реставрацію" пам’яток культурної спадщини — 100 млн грн;
- на розкриття туристичного потенціалу України — 100 млн грн;
- на підтримку функціонування та розвитку суспільного телебачення і радіомовлення України — 1 871,3 млн грн;
- на заходи у сфері інформаційної безпеки, виявлення, реагування та протидії дезінформації й маніпулятивній інформації, деструктивній пропаганді – 168,5 млн гривень.
Інфраструктура
Проєкт держбюджету на 2022 рік передбачає фінансування на розвиток дорожньої інфраструктури на суму 124,1 млрд грн (план на 2021 рік — 123,9 млрд грн; у 2020 році було 123,8 млрд грн).
