Відсторонення від посади - це не автоматичний наслідок повідомлення особі про підозру в корупційному правопорушенні

Дата: 12.07.2026 18:41

Можливе відсторонення підозрюваних від посади на підставі ч. 5 ст. 65-1 ЗУ "Про запобігання корупції" на підставі тільки наявності факту повідомлення особі про підозру порушує принцип рівності усіх учасників судового процесу, принцип незалежності та безсторонності суду, оскільки за таких обставин суд стає на сторону обвинувачення, звільняючи її від необхідності доводити існування обставин, передбачених ч. 3 ст. 132, ст. 157, 158 КПК України, а також принцип законності, відповідно до якого при здійсненні кримінального провадження не може застосовуватися закон, який суперечить Кримінальному процесуальному кодексу.

09 липня 2026 року слідчий суддя Чортківського районного суду Тернопільської області відмовив у задоволенні клопотання прокурора про відсторонення підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 Кримінального кодексу України від посади секретаря сільської ради строком на два місяці. Справа №608/1905/26.

У цей же день слідчий суддя Чортківського районного суду Тернопільської області відмовив у задоволенні клопотання прокурора про відсторонення підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 Кримінального кодексу України від посади начальника відділу центру з питань надання адміністративних послуг сільської ради строком на два місяці. Справа №608/1905/26.

Під час розгляду клопотань про відсторонення захист звернув увагу слідчому судді, що прокурором не долучено жодного документа, який би визначав коло службових повноважень підозрюваних, зокрема посадової інструкції або іншого документа, що встановлює функціональні обов'язки службової особи.

Відтак, прокурором не доведено, що повноваження підозрюваних перебувають у причинному зв'язку з кримінальним правопорушенням, у вчиненні якого вони підозрюються.

Підозрювані не перебувають в підпорядкуванні один одного. Ризики можливого впливу на свідків нівельовані застосованим до підозрюваних запобіжним заходом. Ухвалою Чортківського районного суду Тернопільської області щодо підозрюваних застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічну пору доби з покладенням, зокрема, процесуального обов'язку не спілкуватися зі свідком та між собою.

Отже, прокурор не довів, що підозрювані можуть незаконними засобами впливати на свідків та інших учасників кримінального провадження або протиправно перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Крім цього, захист просив врахувати наслідки відсторонення від посади для інших осіб, зокрема той факт, що двоє підозрюваних мають на утриманні батьків-пенсіонерів похилого віку, які хворіють, а також те, що підозрювані є відповідальними за підготовку та подання звітності у визначений строк. У звітний період їхня відсутність у зв’язку із застосуванням запобіжного заходу фактично унеможливить належне виконання цих обов’язків, оскільки інші працівники, які могли б повноцінно замінити їх та забезпечити своєчасне формування і подання відповідної звітності, відсутні.

У іншій справі, 29 червня 2026 року слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області відмовив у задоволенні клопотання прокурора Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону про продовження строку відсторонення від посади підозрюваного. Справа №607/14068/26.

Особа підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України, що було вчинено ним безпосередньо у зв’язку із зайняттям посади оперативного чергового 2-го сектору режимно-секретного відділу Управління Служби безпеки України в Тернопільській області.

Звертаючись до суду з клопотанням про продовження строку відсторонення від посади за межі раніше встановленого строку досудового розслідування, прокурор зобов’язаний надати суду належні, достатні та допустимі докази того, що сам строк досудового розслідування у даному кримінальному провадженні продовжено у порядку, визначеному статтями 294, 295-1 КПК України.

Проте станом на момент розгляду цього клопотання, прокурором не надано слідчому судді копії відповідної ухвали слідчого судді про продовження строку досудового розслідування чи постанови уповноваженого прокурора, яка б підтверджувала продовження строку розслідування у цьому кримінальному провадженні.

Посилання прокурора у судовому засіданні на те, що відповідне рішення про продовження строку досудового розслідування перебуває у володінні Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області, слідчий суддя оцінює критично, оскільки судове рішення повинно базуватися виключно на встановлених у судовому засіданні фактичних обставинах і не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з ч. 2 ст. 158 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляє у продовженні строку відсторонення від посади, якщо прокурор не доведе обставин, які дають підстави для такого продовження. Оскільки документальних доказів продовження самого строку досудового розслідування суду не надано, у слідчого судді відсутні правові підстави для продовження заходу забезпечення кримінального провадження за межі цього строку.

За таких обставин, у задоволенні клопотання прокурора про продовження строку відсторонення від посади підозрюваного слід відмовити.

Прокурор Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону намагалася оскаржити ухвалу слідчого судді в апеляційному порядку, однак в силу п.11-1 ст. 309 КПК України, апеляційне оскарження ухвали слідчого судді про відмову у продовженні строку відсторонення від посади підозрюваного не допускається.

Адвокатське об'єднання «Самуляк та партнери»