Правова позиція ЄСПЛ у справі «ATANASIJE RISTIĆ v. SERBIA»(1) від 26.08.2025, заява № 38336/21 https://t1p.de/xfxu8
Заявник, який обвинувачувався у незаконному зберіганні наркотичних засобів, скаржився, що його арешт та подальше тримання під вартою були незаконними і свавільними, оскільки проведені за відсутності необхідного для цього офіційного рішення.
Розглядаючи цю скаргу, ЄСПЛ наголосив, що будь-яке позбавлення волі має бути «законним» та відповідати меті захисту особи від свавілля.
Суд зазначив, що не було складено жодного протоколу про арешт заявника та його подальше тримання під вартою.
З огляду на це Суд зауважив, що відсутність протоколу про арешт сама по собі має вважатися найсерйознішим порушенням, оскільки Суд послідовно дотримується думки, що невизнане тримання особи під вартою є повним запереченням фундаментально важливих гарантій, передбачених п.1 ст.5 Конвенції, і свідчить про найсерйозніше порушення цієї норми. Відсутність запису про такі обставини, як дата, час і місце затримання, ім'я затриманого, причини затримання та ім'я особи, яка його здійснила, має розглядатися як несумісне з вимогою законності та самою метою п.1 ст.5 Конвенції. Суд не може погодитися з аргументом уряду про те, що терміновість ситуації не дозволила поліції належним чином зареєструвати арешт і затримання заявника, і дійшов висновку, що позбавлення його волі не відповідало гарантіям п.1 ст.5 Конвенції.
