Встановлення факту проживання однією сім'єю із загиблим військовослужбовцем підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства

Дата: 21.10.2024 21:17

Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 19 вересня 2024 року у справі №  200/4764/23.

30.08.2023 року позивачка звернулася до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом ІНФОРМАЦІЯ, ІНФОРМАЦІЯ, Міністерства оборони України в якому позивачка просила

- встановити факт проживання однією сім`єю ОСОБА_1 з ОСОБА_2 як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу у період часу з 01.01.2004 по день смерті ОСОБА_2 яка настала ІНФОРМАЦІЯ_3 в ході бойових дій по захисту України;

- визнати протиправною бездіяльність Міністерства оборони України та ІНФОРМАЦІЯ_1 в частині не прийняття рішення щодо призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 у зв`язку з загибеллю ОСОБА_2 на підставі Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та Постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022;

- зобов`язати Міністерство оборони України нарахувати та призначити одноразову грошову допомогу ОСОБА_1 за загиблого ОСОБА_2 передбачену Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та Постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 після розірвання шлюбу проживали разом, вели спільне господарство, мали єдиний бюджет. ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 загинув в результаті отримання вибухової травми в ході бойових дій. З метою реалізації прав на соціальний захист як члена сім`ї військовослужбовця після його смерті у позивачки виникла необхідність звернутись до суду із заявою «про встановлення факту постійного проживання зі ОСОБА_2 однією сім`єю». Позивачка зазначила, що 26.04.2023 Дніпровський апеляційний суд своєю постановою заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини, залишив без розгляду. Вважає, що позов підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 12.02.2024, яка залишена без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 31.07.2024,  закрито провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 в частині позовних вимог щодо встановлення факту проживання однією сім`єю ОСОБА_1 та ОСОБА_2 як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу у період часу з 01.01.2004 по день смерті ОСОБА_2 .

Відмовляючи у відкритті провадження в частині позовних вимог про встановлення факту, суди виходили з того, що позов в цій частині не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства. Встановлення факту, що має юридичне значення, відбувається в порядку цивільного судочинства, оскільки між сторонами публічно-правовий спір відсутній.

Не погоджуючись із даним рішенням суду особа подала касаційну скаргу.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції та постановою суду апеляційної інстанції за наслідками її перегляду, позивачка подала касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги щодо встановлення факту проживання однією сім`єю ОСОБА_1 зі ОСОБА_2 як чоловіка та дружини без реєстрації шлюбу у період часу з 01.01.2004 по день смерті ОСОБА_2 задовольнити.

Касаційна скарга обґрунтована тим, що спір, який виник у позивачки, пов`язаний з доведенням наявності підстав для визнання за нею певного соціально-правового статусу, не пов`язаний з будь-якими немайновими цивільними правами та обов`язками, їх виникненням, існуванням та припиненням.

Вказує, що позивачка вже зверталася до суду в порядку цивільного судочинства із заявою про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, та за таким предметом ухвалювалось судове рішення від 12.09.2022 Індустріальним районним судом м.  Дніпропетровська (справа № 202/4808/22), яке 26.04.2023 скасовано судом апеляційної інстанції та заява про встановлення факту залишена без розгляду.

Верховний Суд перевірив правильність застосування судами норм процесуального права у межах доводів касаційної скарги зокрема  дійшов таких висновків:

Отже, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18.01.2024 у справі № 560/17953/21 відступила від висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах стосовно юрисдикції спору, які викладено у постанові Великої Палати від 30.01.2020 у справі №  287/167/18-ц (провадження № 14-505цс19), у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 22.03.2023 у справі № 290/289/22-ц (провадження № 61-13369св22), вказавши, що справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, розглядаються у позасудовому та судовому порядку. Рішення стосовно фактів, що мають юридичне значення, прийняті у позасудовому порядку, можуть бути оскаржені до судів адміністративної юрисдикції. Юридичні факти, які належать встановлювати в судовому порядку, вирішуються судами цивільної юрисдикції за правилами ЦПК України.

Так, позивачка просить встановити факт проживання однією сім`єю ОСОБА_1 з ОСОБА_2 як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу у період часу з 01.01.2004 по день смерті ОСОБА_2 , яка настала ІНФОРМАЦІЯ_3 в ході бойових дій по захисту України.

Проте позов не містить вимоги та мотивів оскарження рішення, дій чи бездіяльності Міністерства оборони України, Донецького обласного ТЦК, прийнятих за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 стосовно фактів, що мають юридичне значення.

Таким чином, зважаючи, що у спірних правовідносинах відсутній позасудовий спосіб встановлення запитуваного позивачкою факту, тому відсутній реальний публічно-правовий спір, а отже колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, про відсутність підстав для розгляду позову про встановлення факту, що має юридичне значення у порядку адміністративного судочинства.

Володимир Клим